Циганочка та волошечка шатер будувала

Запис Ю.Федьковича

Циганочка та волошечка шатер будувала,

Дівчиночка до циганочки доріжку топтала.

– Циганочко, ти волошечко, вволи мою волю,

Та вчини так та козакові, щоб ходив за мною.

Циганочка та волошечка волечку вволила,

Урубала русу косу та й перепалила.

– Циганочко та волошечко, що ж тепер робити?

– Купи меду та й коновочку, дай му ся напити!

Циганочка та волошечка меду купувала,

А дівчина та й козакові чарочков давала.

Чого ж вода та така мутна, чи ю хвиля збила?

Чо дівчина така смутна, чи ю мати била?

Ой чи била, чи не била, а ще буде бити…

– Прийди, прийди, вражий сину, хоть оборонити!

– Заберися ти, чарівниця, най тя чорт боронить,

Мила ж моя – ясная зброя, ще й вороний коник!

Примітки

Друк. за рукописною збіркою (№ 67, арк. 66 зв. – 67). Образ циганки-ворожки дуже поширений у творах Ю. Федьковича, зокрема у віршах та драмі «Довбуш», він є центральним у поемі «Циганка» (т. І, стор. 244 – 261). В автобіографічному вірші «Городенчук» поет називає «Циганку» серед тих пісень, які в його виконанні особливим успіхом користувалися серед солдатів-буковинців, Федькозичевих однополчан (т. І, стор. 238).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 110 – 111.