Загадала стара баба молодойов бути

Запис Ю.Федьковича

Загадала стара баба молодойов бути –

Затикала за головку зеленої рути:

– О руто ж ти моя, руто, руто зелененька:

Я гадала, що я стара, а я молоденька!..

О руто ж ти моя, руто, руто розмаїта:

Сватає мя старий дідько, коби не каліка!

Та не тому він каліка, що прищиб си роги…

А той хвостик укрутили в якоїсь небоги!..

– Не дивися, моя бабко, що хвіст укручений,

Але вари пирожечки – прийду на вечерю!

– Щезай дідьку-каліцуне, та лізь у болото!

А я собі хлопця найду, ще кращий від злота!..

А на нашій полонинці зродили суниці…

Втікав дідько та й від баби, та ще й з вечерниці!

Втікав дідько та від баби від плаю до плаю,

А вна за ним з макогоном: – Чекай же ж, гільтяю!

– Бійся бога, стара бабо, не вигони душу!

– А як прийде косовиця – косити ти мушу!

– Та знає ж тя дідьча мама, чи меш ми косити,

А я тобі що притулю, а ти меш носити!

Примітки

У рукописному збірникові ця співанка вміщена у розділі «Співанки Федьковича» як витяг з драми «Сватаня на гостинци». Однак дослідники творчості письменника тієї гадки, що пісня безпосередньо «взята з уст люду» (Див. т. III, ч. ІБ, стор. XIX). Та й навіть побіжне зіставлення з записаними Ю. Федьковичем коломийками показує її текстуальну залежність від останніх. Тому, очевидно, І. Франко, беручи з цього розділу рукопису 12 віршів для першого тому творів Ю. Федьковича (т. І, стор. 550 – 561), цієї пісні не передрукував.

З цих міркувань пісня друкується тут за текстом рукописного збірника. Як згадувалося вже, пісню співає Андрій у п’єсі «Сватаня на гостинци» (т. III, ч. ІБ, стор. 243 – 244).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 104.