«Прийде сюди, холодна вечірня…»

Микола Хвильовий

(На клясичні мотиви)

Прийде сюди, холодна вечірня,

де метелить, метелить одуванчика пух,

і запахне пожаром далеким, загірнім,

і тебе я згадаю на возі, в степу.

Упаду, упаду у розпуці на роси,

лебедино прокинусь туди, на вирій,

ах, із білих гречок піднялася осінь…

і на пасіку лине останній рій.

Чи це ти, чи не ти – золотії рамена

на устах огірок і баштан крізь туман.

Чи ти прийдеш, як осінь, коханко, до ме

положу на рамено тобі діямант.

Зараз згадую очі – горлиці очі.

Кропива і тини і кілки в сум.

Під сорочкою груди, як дух огірочий,

і стрічки і вінок і гадючку-косу.

Упаду, упаду у розпуці на роси,

за серпневим баштаном не легіт горить.

то бреде по ланах у задумі осінь,

то в червінцях загрузли бори.

1923

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 382 – 383.