«Співає тиша десь…»

Микола Хвильовий

Співає тиша десь,

квітніє у просторах,

у мертвій шахті я –

затоплена вона,

а потім дзвін-удар

і от гудуть мотори –

то по Вкраїні йде

електрики весна.

А потім знову кокс

і рейки й вагонетки,

вузькоколійки дух

(як у Карпатах сніг).

А на світанку хрест,

розіп’ятий на нетрі,

і за горбами смерть

й осіннії пісні.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Невже було це так?

А, може, то примара?

Не знаю! не скажу!

І пахне бур’янами,

а, може, й чебрецем…

а по ярках – огні!

…огні…

Березень, 1922 р.

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 381 – 382.

Лист на сайт