«Зі святами тобі упокій…»

Микола Хвильовий

Зі святами тобі упокій,

Я кохав і тебе, як зірчанку.

Повивав пелюшками мрій

Життєздібности кволої ранком.

Бачу розпач і плач дерев.

Коли росник до тебе підходе,

Га даремно, вже сонце оре

Цілину на інакші городи.

Не розчеше чорний пар

Борона мойого надхнення.

Не піду я блукать по степах

І ловити струмки-теревені.

Ох ти сонне, блискучий кран!

І у нас верещить у заводі.

Тільки мас чорнявий жупан

І по іншому котить.

Так співай же, сурмо, в цех

Я із жовто-блакиття перший.

Уловись, синєблюзе лице,

У мою журавиную вершу.

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 343 – 344.