«Не шкодуй, моя мила мати…»

Микола Хвильовий

Не шкодуй, моя мила мати,

Що я степ рясний залишив –

Я говірку свою кострубату

Заплітаю в русявий кужіль.

Подивись в мої очі прозірні –

Журавинії там ягідки:

Твойому заповіту я вірний,

Як і завжди вихревий, меткий.

Ледве ранок тремтячий, рожевий

Оголити темряву підскоче,

Я, як сонце безкрайо веселе

На завод положу свої очі.

Не шкодуй, моя мила мати,

Твоїм серцем я всіх наділив,

Подивися на ранок мій радо

Після грому і зоряних злив…

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 303.