Скляр

Микола Хвильовий

Під пахвою у мене скло

Тихесенько дзвенить у скринці,

Дивлюсь – на обрію веслом

Зоря гребе у східній криці.

Дружок мій любий – діямант

З кишені блюзи щулить око,

Ох, як він весело в туман

Застромить погляд свій глибокий.

Іду по вулиці, а скляр

Яскравко – ранок кучерявий

На мій дзвінкий крокує шлях

В палаючій і голосній заграві.

Один лиш мент – і діямант

Його і мій – веселі друзі

Назустріч підуть крізь туман.

І заспіває серце в блюзі.

Ах, я не маю досить слів

Намалювати ту хвилину,

Я потім довго-довго млів

І досі плавко лину – лину…

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 302.