8. Спроби працювати

Микола Лазорський

В обідню пору всі панянки мали добрий обід: вони їли чудовий пілав, заїдали східними лагоминками, пили солодку каву і слухали казки найкращого байкаря діда Касима. Кожна весело щебетала, і кожна показувала пухирчики на маленьких долонях. «Пухівочка» поранила ножем пальчика аж до крові. Того пальчика всі гуртом розглядали й скорботно хитали головами, тоді кинулися перев’язувати й живосилом поклали хвору в ліжко і прикрили двома ковдрами. Але хвора все ж втекла з-під непроханої опіки, вона побігла до купелі, і вже ніхто не міг витягти її з басейну.

Всі хлюпались до пізніх півнів, і ніхто вже не думав, що треба ж вставати вдосвіта та йти до якоїсь там праці різати не кущі, а пальці. Не думали, бо добре знали, що «милосердна мати-султанша» оборонить їх від усякої напасти й ніхто не посміє будити ранком.

З наказу султанші в султанському саду було наглухо забито секретні двері й знов поставлено сильну варту.