19.07.1913 р. До Ганни Дмитрієвої-Чернишової

Дорога кумо Ганно Тимофіївно!

Оце я сьогодні звернувся додому з невеликої подорожі, котру треба було зробити по казенному ділу, і якраз застав Вашого невеличкого листа. Спасибі Вам, що не забуваєте нас! Дуже раді, що Вам там гарно і що Ви добре почуваєте себе. Дай, боже, щоб і надалі було такі

А в мене недобре. Ще при Вас Олександра Михайлівна горіла та кипіла, оже все ж таки була воля себе вдержувати, і хоч недосить спала – а це найголовніше задля неї, – та все ж таки не доходила до тих гемонських істерик. А як я поїхав всього на чотири дні, то зараз же на другий день по моєму виїзду дійшло і до істерики. Потім ще раз чи двічі була вона у неї, і от тепер лікар сказав, щоб лежати в постелі та годуватися одним молоком. Як вона його не любе, а все ж одно воно обридає, та й волі видержати наказ лікарів бракує. От вона й вередує.

А тут ще, як Ви знаєте, наша Варвара Гавриловна задумала заміж іти, і їй треба то задля себе дещо зробити, то побігти з женихом побачитись або по якому своєму ділі. І це стає на заваді Олек[сандрі] Мих[айлівні]. І договорилися до того, що краще їм роз’єднатися, тобто щоб Варв[ара] Гавр[илівна] відходила від нас, а Олекс[андра] Мих[айлівна] мусе сама без неї обійтися. Якби вона була зовсім здорова, то воно б і нічого, перетерпіти який час без хазяйки можна б, та горе в тім, що Олекс[андрі] Мих[айлівні], певне, доведеться самій кудись або з дому з’їхати, або в санаторію поступити. Отут-то без хазяйки й не можна.

Ви раяли когось як вірну і добру людину, що у Вас деякий час робила. Чи не звісно Вам, де вона тепер обертається, щоб можна було узяти її до себе? Сповістіть, будь ласка, як її зовуть і прозивають і де б її можна запобігти або куди написати. А може б, Ви самі їй декілька словечок черкнули? Дуже вдячний Вам був би за це. Чим швидше оце зробити – тим краще.

Бувайте ж здорові, силою кріпкі та духом бадьорі! Йосипові Федоровичу мій найщиріший привіт, дітей Ваших кріпко цілую; а хрещеникові бажаю, як тому утяткові, навчитися плавати по морю та накупати собі багато-багато здоров’я, щоб було легко на білому світі жити та добре вчитися і тим радувати свою маму.

Завжди Ваш П. Рудченко.

Олександра Михайлівна усім вам низенько вклоняється і шле найкращі пожадання. Вичитав сьогодні з "Ради", що Леся Українка дуже захворіла, так що й мати до неї виїхала, і разом з чоловіком її доглядають десь там на Кавказі. Здоров’я її і раніше було лихе, а тепер от такі невтішні звістки йдуть. Похмуро на нашому небі!

Примітки

Друкується вперше за автографом (ф. 5, № 1266). На конверті листа адреса: «Финляндия. Ганге. Парковая улица, N» 12, кв. Fagersbrom. Анне Тимофеевне Дмитриевой-Чернышовой».

До листа додано примітку П. Репетіна:

«Цей лист від Панаса Яковича Рудченка (Мирного) було надіслано вдові небіжчика М. А. Дмитрієва Ганні Тимофіівні Дмитрієвій, по другому чоловікові Чернншовій – кумі П. Мирного. Знайдено його мною серед паперів небіжчика М. А. Дмитрієва. 77. Репетін».

Йосипові Федоровичу мій найщиріший привіт… – примітка П. Репетіна: «Іоснф Федорович Чернишов – інженер, другий чоловік Дмитрієвої, що його забито на війні 1915 р.».

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 548 – 549.