Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

30.08.1898 р. До Михайла Коцюбинського

30 серпня 1898 р., Полтава

Ви, певно, вже мене лаєте, шановний добродію Михайло Михайловичу, що я не подаю ніякої звістки на Ваш лист. Вибачте. Ніколи було удень, а в нічну добу чимало часу тратив на театр. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського. Ставили нові п’єси Карпенка-Карого. Мистець він на се діло, хоча послідні його п’єси не так мені подобались, як перші – "Безталанна", "Розумний і дурень" і інші.

Видно, як писав він ці п’єси, то ближче стояв до життя, ніж тепер. Вони краще задумані і краще виготовлені. А тепер – чи поспіх тому боронить, чи що друге (може, й те, що сам пише, сам і грає), тільки не достає того почування правди, що в перших бувало. Шкода, якщо конове ремество посяде такий великий талант! Проте все ж його п’єси найкращі з тих, що, моз млинці у масницю, виконуються за послідні часи другими. Через це і приходиться час гаяти на милування; через це я і не одписував Вам досі.

Ви, чого доброго, подумали, чи не образився я тим, що ви не приймаєте "Правди та Кривди"? Якщо Вам западала у голову така думка, то геть женіть її від себе. Я не такий, щоб ображатися. А не одписував Вам іще й через те, що вишукував між своїм дріб’язком чого-небудь задля Вашого альманаху. Одно знайшлося, тільки не викінчене, та й написане так, як тільки уміють чорти до Арехти писати: і сам, як читав, то трохи не над кожним словом добре натомив очі, поки розібрав. Тепер переписую та разом і правлю. Треба ще буде кінця додати, бо воно колись, як свербіли руки, писалось, а як перестали свербіти, то так і зосталося без кінця.

Не знаю, чи вподобається Вам і чи підійде до Вашого збірника. Якщо ні, то повернете назад. А поки що заждіть, добродію, хоч з півмісяця, поки я викінчу та перепишу. Ця невеличка робота носитиме назву "День у дорозі", тобто буде малювати подоріжні картини від ранку аж до ночі і виявлятиме – який має вплив на душу людську краса світова, які почуття розворушує та або друга картина. Зарані скажу Вам, що інтересу мало, як бува мало інтересу в подоріжжі, де ви мовчки їдете та милуєтеся світовою красою. Рямця, бачите, зовсім вузенькі, а по таких рямцях і робота. Як скінчу, то зашлю Вам, а Ви гаразденько прочитаєте та тоді й скажете, чи личить вона побачити світа, чи – мишам на снідання. Поки ж що – заждіть.

Бувайте здорові та богові і людям милі. До Вас завжди прихильний

П. Рудченко.

Р. S. Бажалося б мені знати, що маєте друкувати у збірці свого і свого товариства.


Примітки

Вперше надруковано в «Науковому збірнику за рік 1924», стор. 183. Подається за автографом (Чернігівський державний літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського, № A-2033).

…звістки на Ваш лист. – Лист М. Коцюбинського від 30 (18) серпня 1898 р. (див.: Михайло Коцюбинський, Твори в шести томах, т. 5, стор. 270 – 271).

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 441 – 442.