Ой у саду, саду-винограду

Запис С.Руданського

Ой у саду, саду-винограду

Стоїть кониченько на продажу.

А нікому коня покупити,

А нікому коня заплатити.

Наїхали купці із Варшави,

Сейчас того коника сторгували.

Вже ж того коника заплатили,

Дали сто червоних і чотири.

– Вийди, вийди, моя мила, подивися,

Чи хороший купчик нарадився.

Не виходить мила, вийшла мати:

– Вже ж твої милої не видати.

Вже ж твою милую схоронили,

В вишневім садочку положили.

В головах калину посадили

Ще й білим камінням прикотили.

– Ти, вишневий сад, розвинися,

Ти, білий камене, відкотися!

Ти, білий камене, відкотися,

Ти ж, моя миленька, обізвися!

– Чи дозволиш мені журитися,

Чи позволиш мені женитися?

– Не позволю тобі журитися,

Позволю тобі женитися.

Лиш не бери милий, дівчиноньки,

Бо та не пригорне дитиноньки.

Возьми собі лучше удівоньку,

Та пригорне мою дитиноньку.

Примітки

Ой у саду, саду-винограду. Т. 1. Смутнії, № 28.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 164 – 165.