Ходить, блудить козак по ліщині

Запис С.Руданського

Ходить, блудить козак по ліщині,

Приблудився на ніч до дівчини:

– Ой дівчино, переночуй мене!

Не так мене – коня вороного,

Кінь вороний місця не простоїть,

Моя збруя місце не пролежить.

Ой дівчино, прийми ж мене на ніч!

– Ой не прийму, боюсь поговору!

– Ой не бійся, дівчино, нічого,

Я ще молод не зрадив нікого.

Ой дівчина козака любила,

Вона ж його на нічку пустила.

– Ой дівчино, збуди ж мене рано,

Ой так рано, щоб ще не світало,

Щоб козаки коней не сідлали,

Щоб москалі до муштру не стали.

Ой дівчина козака любила,

Вона ж його рано не збудила.

Зійшло сонце, козак пробудився,

Глянув на віконце – тяжко зажурився

– Ой ти, дівчино, ой ти ж, моє серце,

Через тебе втратив коня і сідельце!

Ой через тебе, тебе невдячную

Ой втратив же я козацькую збрую.

Примітки

Ходить-блудить козак по ліщині. Т. 2. Козацькі, № 18.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 195.