Лист С. Воробкевича до Ю. Федьковича
Милий брате, друже й товаришу по долі!
Не гнівайтесь на мене, що-м до Вас не писав; розмаїті труди – так школьні, як і літературні і та клята журба вседневного життя – не допустили, щоб я до Вас відізвався, Вам за все добре подякував, Вам моє серце відкрив і з Вами про се і те, і добре й зле, хоть таким способом поговорив. Прощайте, милий друже, мою провину, но при сим і увіренні будьте, що я душею всегда на Вас думав, до Вас у Ваші красні гори злітав, а з Вами разом над щербатою судьбою бідного гуцульського [народу] плакав.
Милий мій друже, кобзарю наш словутний! Коби міг я моє серце, то трутою наполнене бідне серце відкрити, Ви б єначе о мені судили б і мене, як щирого друга, до грудей пригорнули б і нищечком шепнули: таже сей подібно, таже сей так, як я, страдає, таже і сего душа, подібно моєї, терпить і мучиться, таже і его серце, отже, як і моє, одним вогнем палає, одним болем гине і минається. Простіть, друже! Як согрішив, та не навмисне – бігме, ні!
Якби я Вам відокрив, як люди за мною поступають, тільки я невдяки за моє добре серце зазнав, як з моєго труду люди користають, а мені навіть і не скажуть… то сказали би-сьте: от і другим так діється, як мені, – і Вам легше стало б на серденьку. Раз, як ще здорове було моє серце, разила – до живого разила тая невдяка, тепер так бідне загартувалось від трути-вини, ну так криминицею стало, що хоч в него з лука стріляй, а ему все байдуже.
З 1 августом починаю печатати мій альманах, будеть він мати більше 20 (листів) розуміється, що й Ви гарно в нім заступлені будете. Перший екземпляр Вам пришлю.
Бувайте мені здорові, дужі і веселі і не гнівайтесь на Вашого щирого друга
Ісидора.
Вашу гарну пісню «Страж на Русі» післав я моєму щирому Барвінському, щоб і він ю собі прочитав.
Примітки
«Вашу гарну пісню «Страж на Русі» післав моєму щирому Барвінському…» – вірш Ю. Федьковича «Страж на Русі» не був надрукований в альманасі з цензурних міркувань.
Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 553 – 554.