Пісня при чарці

Сидір Воробкевич

Чи ж, други-брати, ви німі?

Завмер вже в грудях звук?

Німа лиш риба у воді,

А ви пугар до рук

Беріть і пісню загудіть,

Як руський то звичай!

Де піснь дзвенить, пугар блищить.

Там божий, світлий рай!

Вина, доматорю, давай,

Пугар у верх аж доливай!

Де піснь звенить, пугар блищить,

Там божий світлий рай!

Щоб розвивалася красов,

Мов цвітка, Русь свята.

Щоб доля всім заблисла знов,

Сю чарку аж до дна

Зволяймо, брати, і дзвенім,

Як руський то звичай!

Де піснь дзвенить, і т. д.

Дівчатам руським сей пугар

Гей, брати, враз двигнім!

Очей їх синіх, карих жар

Знайомий нам усім!

Як нам серденько зажегуть,

То млій і пропадай!

Де піснь дзвенить і т. д.

Наш пан господар най жиє

На многії літа!

На нього Бог нехай зішле

Лиш щастя і добра!

Його здоров’я пиймо всі,

Як руський то звичай!

Де піснь дзвенить і т. д.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 126 – 127.