«Ваші вражі бровенята…»

Сидір Воробкевич

Ваші вражі бровенята,

Молодиці і дівчата,

Що з ума мене зводили,

Вже тепер не мають сили.

Інші маю молодиці,

Чорнявенькі, круглолиці,

В гарних сукнях із дубини –

Ах! за ними серце гине!

Шинкарочко молода,

Побіжи-но до чопа

Та налий мені вина!

Бо вино правдива любка,

Не зрадливая голубка,

Що то нині поцілує,

Завтра вже тобов гордує.

Гей звивайся ти, шинкарко,

Наливай борзенько чарку,

Най пригорну до серденька –

Любко моя солоденька!

Через ваші оченята,

Молодиці і дівчата,

Ой не раз чуприну гріли

І як оси мя обсіли.

Через стан ваш, як тополя,

Ой зазнав я, що неволя,

Як ліз через перелази,

Мало не скрутили в’язи.

Тепер інші красавиці

Маю в жида у пивниці:

Приодіті обручами,

Там стоять собі рядами.

Шинкарочко молода і т. д.

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 154 – 155.

Лист на сайт