Вас, герої, не забудем

Сидір Воробкевич

Як зближалась з Перекопу,

З Криму орда тих татар

І ногою оскверняла

Край прадідній, наш готар,

То діди преславні наші

Обставали за людьми,

Боронили край свій рідний

Гостров зброєв і грудьми.

Вас, герої, не забудем!

Пам’ять ваша нам свята!

Ми у серце записали

ваші славнії діла!

Жовті Води повідають,

Як за кривду ся помстив

України син, як з серця

Списом, шаблев кров точив.

Повідають нам ворони,

Що живуть аж сотні літ:

Як козак у бою бився,

Мусів враг кидати світ.

Вас, герої, не забудем! і т. д.

І Дніпро наш, Славутиця,

Слави предків не забув;

Громом своїм повідає,

Щоби внук про ню почув:

«Мною плили козарлюги

У Синопу, Трапезонт;

Як горлало Запороже,

То жахався Гелеспонт».

Вас, герої, не забудем! і т. д.

Межигірський Спас все знає,

Він в алмазах тих горів,

Що козак зривав із груди

Падишаха красних дів.

Златовратий Київ знає

І Софії свят-собор,

Хто справляв із турка злота

Хрест і митру й омофор.

Вас, герої, не забудем! і т. д.

Як лилася кров ріками

І завзятий бій кипів,

Віра, хрест, святая воля

Були гаслом прадідів.

Хоч могили їх вже криє

Мох густий і сон-трава,

В нашім серці не загибли,

Пам’ять, слава їх жива.

Вас, герої, не забудем! і т. д.

Примітки

омофор = архієрейський одяг з чотирма хрестами.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 175 – 177.