«Шинкар-шальвір «Під Когутом»…»

Сидір Воробкевич

Шинкар-шальвір «Під Когутом»

Татари щоб го взяли,

У пеклі щоб усі чорти

йому взнаки ся дали!

Шинкує він вино щодня,

Мов оцет кваскуватий, –

Як скривишся, то він смієсь,

Сей ворог бородатий.

Лиш гроші дурить він від нас

За той гидкий, плюгавий квас.

Не раз уже я заклинавсь

На душу і на тіло:

Нога моя не буде там!

Се не вино, а трійло!

Нехай гостює в него чорт!

його я знать не хочу!

Мій вік цілий я оцтом тим

Вже горла не сполочу.

Лиш гроші дурить він від нас

За той гидкий, плюгавий квас.

Я сповідаюся усім,

Що не додержав слова!

В тім винна шинкаря дочка,

Хороша, чорноброва.

Як в очі гляну я її,

То вже мені здається,

Що горлом не квасне вино,

А мід і шампан ллється.

І дурить гроші він від нас

За свій гидкий, плюгавий квас.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 168 – 169.