3.2. Специфіка кооперативних банків та переваги впровадження інноваційних інтегрованих банківських послуг

Момот О. М., Брітченко І. Г.

Відповідно до закону України «Про кооперацію» [56] та закону України «Про споживчу кооперацію» [57], кооператив – це юридична особа, утворена фізичними або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Під кооперативним банком ми розуміємо не організаційну форму його функціонування або формальної реєстрації в державному реєстрі Національного банку України. Незалежно від організаційно-реєстраційної та управлінської форми функціонування кооперативного банку треба розуміти, що головна мета такого банку – задовольнити потреби засновників банку у споживанні членами кооперативу банківських послуг на умовах, що є більш сприятливим у порівнянні з умовами надання таких послуг на відповідному ринку і тільки потім – отримання прибутку від банківської діяльності.

З огляду на вищезазначене, метою створення кооперативного банку повинно бути задоволення потреб його членів. Традиційні умови ведення банківського бізнесу дозволяють задовольнити переважно одну потребу власників кооперативного банку – потребу в отриманні дивідендів на власний пай (акцію) від ведення банківського бізнесу заснованим ними кооперативним банком. При споживанні інших послуг кооперативного банку засновник такого банку майже не відчуває переваг від його функціонування. Так, розміщення вільних коштів на депозитні рахунки співвласниками кооперативного банку здійснюється практично на умовах, майже ідентичних умовам, що склалися на ринку депозитів, тобто володіння паєм у банку не впливає на відсотки по депозиту, додаткові гарантії повернення вкладу при неплатоспроможності банку тощо.

Аналогічна ситуація відбувається і при користуванні поточними рахунками. Умови і тарифи розрахункового обслуговування комерційних банків для його співвласників аналогічні або мало чим відрізняються від тарифів більшості вітчизняних банків. Виникає логічне запитання про доцільність створення та функціонування кооперативних банків у випадку, коли вони практично є звичайними господарськими товариствами головною, або єдиною метою створення котрих є отримання прибутку та дивідендів у банківському секторі.

Уявимо собі гаражний кооператив, який створено для того, щоб члени кооперативу задовольняли свої потреби переважним чином шляхом здачі в оренду автомобільних боксів замість користування ними по цільовому призначенню. Безумовно, що одним з можливих доходів гаражного кооперативу може і повинен бути дохід від здачі в оренду вільних боксів, але тільки за умов, що всі члени кооперативу мають можливість задовольнити свої потреби у паркуванні автомобілів. Так і доходи кооперативного банку повинні бути важливим, але другорядним явищем після задоволення потреб співвласників банку у користуванні банківськими послугами.

Інтегровані банківські послуги дозволяють створити механізм вирішення мети при створенні саме кооперативного банку. Виходячи з того, що інтегровані банківські послуги дозволяють поєднати поточний та депозитний рахунок, їх застосування може створити особливі умови для співвласників кооперативного банку при споживанні банківських послуг. Так, відкриття та обслуговування поточного рахунку співвласника кооперативного банку з одночасним нарахуванням відсоткової ставки на фактичний залишок коштів на поточному рахунку у розмірі 50 % облікової ставки НБУ або у розмірі відсотків по міжбанківським кредитам (у залежності від маркетингової та продуктової стратегії певного банку) дає можливість, з одного боку, створити певні переваги для засновників кооперативного банку, а з іншого – спрямовувати ресурси банку, котрі традиційно витрачаються кооперативним банком, на покупку грошей на міжбанківському ринку для підтримання поточної ліквідності на додаткові доходи співвласників банку, що, в свою чергу, створює додаткове джерело для купівлі співвласниками банку паїв (акцій) майбутніх додаткових емісій. Тобто, інтегровані банківські продукти дозволяють спрямовувати ті ресурси банку, котрі традиційно складали собівартість формування ресурсної бази, на розвиток співвласників кооперативного банку.

Застосування інтегрованих банківських послуг кооперативними банками повинно здійснюватись в комплексі з іншими заходами по задоволенню потреб співвласників та клієнтів банку. До таких заходів можна віднести наступні: повна відмова від плати за обслуговування поточних рахунків, створення механізму спрощеної процедури отримання кредиту під заставу паю (частки) власника кооперативного банку, подальшої інтеграції не тільки поточних та дебіторських рахунків, але і кредитних, що дозволяє перейти на єдині багатофункціональні рахунки з відсотковим обслуговуванням відповідного дебетового або кредитового сальдо в залежності від лімітів пропорційно частці співвласника у статутному капіталі банку тощо. Але першим та, безумовно, важливішим кроком по наданню банківській діяльності реального кооперативного змісту є впровадження інтегрованих банківських послуг по обслуговуванню поточних рахунків з частковою компенсацією за використання вільних залишків на них. Це є надзвичайно актуальним наслідком природи функціонування банківської системи, заснованій на мультиплікаційному використанні залишків на поточних рахунках у процесі кредитування.

Переваги впровадження інтегрованих банківських послуг у діяльність кооперативних банків створюють конкурентні переваги кооперативної діяльності у банківському секторі в порівнянні з кредитними спілками та кооперативами. Кредитні товариства як неприбуткові суб’єкти господарської діяльності надають споживчі кредити своїм засновникам на більш вигідних у порівнянні з банківською системою умовах. Впровадження інтегрованих банківських послуг в діяльність кооперативних банків дозволяє не тільки покращити умови для кредитування своїх співвласників, але і повністю їх задовольнити при обслуговуванні поточних розрахунків та депозитних вкладах. Крім того, використання мультиплікаційного ефекту банківської системи та можливість отримання додаткового прибутку на свою частку в статутному капіталі банку не залишають жодних шансів кредитним спілкам у конкурентній боротьбі між ними та кооперативними банками на ринку парабанківських послуг, що об’єктивно призведе до поступового перерозподілення ресурсів кредитних спілок до кооперативних банків.

Розглянемо потенціал впровадження інтегрованих банківських послуг на прикладі діяльності банку АБ «Укоопспілка». Офіційні дані про діяльність банку АБ «Укоопспілка» відповідно до діючого законодавства оприлюднені на його офіційному сайті в мережі Інтернет [137].

Відповідно до балансу банку (додаток К) станом на 31 грудня 2006 р. власний капітал банку складав 65 997 тис. грн, загальні зобов’язання банку – 136 614 тис. грн, тобто залучені ресурси становлять приблизно половину від загальних зобов’язань. З балансу видно, що коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу банку в середньому за 2006 р. становить 53,71 % (за нормативами НБУ – не менше 10 %), що свідчить, з одного боку, про досить високу межу захисту кредиторів та вкладників банку від передбачених збитків банку, а з іншого – про великі нереалізовані можливості банку по залученню ресурсів. Це підтверджується коефіцієнтом адекватності основного капіталу, котрий в середньому за 2006 р. становить 29,08 % (мінімальне нормативне значення – 4 %) [137].

Аналіз діяльності лідерів банківського ринку свідчить про доцільність максимального використання можливостей по залученню ресурсів. Так, виходячи з балансу АБ «Приватбанк», оприлюдненому на офіційному сайті банку [133] станом на 31.01.2008 р., банк власний капітал банку складав 5 647 780 114 грн, залучений – 52 418 270 082 грн (додаток Л), тобто коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу банку складав біля 11 %. Це свідчить про те, що лідери вітчизняного банківського ринку намагаються максимально використовувати залучені ресурси для найбільш ефективного функціонування мультиплікаційного ефекту. Прагнення максимального використання залучених ресурсів у межах, що дозволяють нормативи НБУ, спостерігається у всіх лідерів ринку, в чому неважко переконатися шляхом перегляду сайтів провідних вітчизняних банків.

Із балансу та звіту про фінансові результати АБ «Укоопспілка» (додатки К, М) [137] видно, що банк не веде операцій з цінними паперами, операцій з векселями, не здійснює інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, не імітує боргові цінні папери, не отримує кредити від Національного банку України, не капіталізує дивіденди і не має нерозподіленого прибутку.

Доходність діяльності АБ «Укоопспілка» досягається головним чином за рахунок отримання процентів від кредитування суб’єктів господарської діяльності (72 % від загальної суми доходів). Процентні витрати за депозитами складають в середньому 23 % від загальної суми витрат. Комісійні доходи за операціями з клієнтами банк отримує в основному від комісії за касове обслуговування та продаж і купівлю валюти [137]. Витрати за коштами на розрахункових рахунках клієнтів та комісійні витрати за розрахунково-касове обслуговування складають лише 2 % від загальної суми витрат. Структуру доходів та витрат АБ «Укоопспілка» зображено на рис. 3.1 та рис. 3.2.

Кредитний портфель банку (73 412 тис. грн) сформований переважно з залучених ресурсів (70 617 тис. грн); при цьому цей кредитний портфель забезпечує чистий процентний дохід у розмірі 13 208 тис. грн, що відповідає приблизно 18 % річних. Залучені ресурси потребують процентних витрат 4 151 тис. грн, що відповідає приблизно 6 % річних, котрі складаються з відсотків за користування депозитами (від 15 % до 19 % річних відповідно до тарифів банку) (додатки К, Л) та плати за залишок вільних коштів на рахунку у розмірі 1 % відповідно до тарифів банку (додаток Н). Класична банківська маржа для АБ «Укоопспілка» за 2006 р. складає 18 % – 6 % = 12 %.

Припустимо, що шляхом впровадження інтегрованих банківських послуг АБ «Укоопспілка» додатково залучить на поточні рахунки 70 000 тис. грн при сплаті за залишок вільних коштів на рахунку у розмірі, які в 6 разів перевищують діючі тарифи банку (тобто 6 % замість 1 %). Це, з одного боку, дозволить відмовитись від депозитів, які, відповідно до діючих тарифів банку, практично дорівнюють відсотковій доходності його кредитного портфеля, а з іншого – за умов збереження рівня доходності кредитного портфеля дозволить банку отримати додатковий дохід у розмірі 70 000 • (18 % – 6 %) = 8 400 тис. грн, що майже втричі перевищує чистий комісійний доход банку (3 075 тис. грн). Витрати за коштами на розрахункових рахунках клієнтів та комісійні витрати за розрахунково-касове обслуговування складають лише 2 % від загальної суми витрат, що складає приблизно 200 тис. грн [137]. Це дозволяє банку повністю відмовитися від плати за обслуговування поточних рахунків, що суттєво підвищує його конкурентоспроможність на ринку банківських послуг.

Зазначений дохід не просто забезпечує додатковий прибуток, йому властиві наступні принципові риси, що дозволяють кардинально змінити продуктову політику та маркетингову стратегію банку. Найважливішими рисами зазначеного механізму отримання додаткового доходу банку є наступні:

1. Зазначений механізм дозволяє задовольнити потребу співвласників банку у якісних та дешевих банківських послугах, що повністю відповідає меті та принципам створення кооперативного банку.

2. Зазначений відсотковий дохід визначено без урахування мультиплікаційного ефекту, котрий в кілька раз підвищує ефективність впровадження інтегрованих банківських послуг.

3. Зазначений механізм дозволяє повністю відмовитись від плати за розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків клієнтів, що перетворює банк у надзвичайно привабливого партнера, створює позитивний імідж, дозволяє залучити велику кількість додаткових клієнтів (у тому числі через втрату клієнтів конкуруючими банками), дозволяє економити значні кошти на рекламі та просуванні послуг певного банку, виконувати банку важливу соціальну функцію.

4. Отримання зазначеного відсоткового доходу може бути здійснено без зміни постійних витрат банку на загальні адміністративні витрати, котрі відповідно до структури банківських витрат (рис. 3.2) займають дуже суттєву частку у витратах банку.

5. Даний механізм дозволяє банку перетворитися з покупця ресурсів на міжбанківському ринку на їх постійного постачальника, створює можливість акумулювання кредитних ресурсів для більш об’ємних інвестиційних проектів, формувати джерела для подальшого розвитку мережі філій та регіональних представництв.

6. Банк шляхом дуже простої та зрозумілої продуктової політики, яка не потребує додаткового ліцензування, або витрат на персонал, технології, або обладнання суттєво підвищує власну конкурентоспроможність на ринку банківських продуктів.

7. Надлишок кредитних ресурсів дозволяє створити пільгові кредитні умови для співвласників кооперативного банку, що поглиблює кооперативну спрямованість та призначення банку.

Перелічені переваги впровадження інноваційних інтегрованих банківських продуктів, що є вельми важливими та актуальними для банків, котрі займають умовну середню позицію в рейтингу конкурентоспроможності (за даними Асоціації українських банків, рейтингових агенцій, публікацій вчених та аналітиків), до яких з певною мірою вірогідності можна віднести АБ «Укоопспілка», внаслідок їх специфічного становища на ринку банківських продуктів. Специфіка їх позиціювання на ринку полягає у тому, що великі системні банки, котрі мають розгалужену мережу регіональних представництв та філій, є конкурентоспроможними, достатньо відомими і такими, що користуються значною довірою клієнтів як наявних, так і потенційних. Такі банки, як правило, вичерпали або майже вичерпали встановлені Національним банком обмеження по розміру капіталу щодо залучення депозитів.

Менш конкурентоспроможні банки, котрі є за маркетинговою класифікацією або «послідовниками», або «нішерами», як правило, мають (як це показано на прикладі АБ «Укоопспілка») дуже суттєвий резерв для залучення поточних та депозитних рахунків. Таке становище є недоліком або слабким місцем таких банків як АБ «Укоопспілка» при традиційних механізмах просування банківських продуктів. Водночас при виводі на ринок принципово нових інноваційних інтегрованих банківських послуг це перетворюється з недоліку банку на перевагу. АБ «Укоопспілка» може будь-якої миті шляхом зміни тарифної та відсоткової політики щодо відкриття та обслуговування поточних рахунків клієнтів у комплексі з інтенсивною рекламою та іншими засобами просування банківських послуг достатньо швидко (в лічені дні) залучити до банку значну кількість нових споживачів (у тому числі колишніх клієнтів конкуруючих банків). У той же час лідери ринку банківських продуктів позбавлені можливості впровадження такої стратегії просування. Внаслідок наступного комплексу факторів:

1. Зобов’язання лідерів ринку значною мірою сформовані депозитними вкладами, термін дії яких закінчиться в майбутньому, дія більшості депозитних договорів може бути або пролонгована за бажанням вкладника, а норматив адекватності капіталу НБУ не дозволяє лідерам здійснити суттєву експансію інтегрованих банківських пос-луг на ринку. Структуру зобов’язань, пов’язаних з кредитуванням АБ «Приватбанк» станом на 31.12.2007 р., зображено на рис. 3.3 [133].

2. Головна мета лідерів банківського ринку – отримання прибутку від банківської діяльності та збереження лідуючого становища на ринку, що обумовлює певний консерватизм при формуванні маркетингової стратегії та продуктової політики банку, котрий на ментальному рівні суперечить можливості відмови від отримання доходів за здійснення розрахункового обслуговування клієнтів і, тим більше, суттєвого підвищення компенсаційних відсотків за користування залишками грошей на поточних рахунках клієнтів.

3. Офісний персонал та технічні потужності великих банків, що домінують на ринку банківських послуг, зазвичай, перевантажені значною кількістю клієнтів. Впровадження інтегрованих послуг може призвести до їх збільшення в кілька разів, що, незважаючи на розгалужену мережу філій та регіональних представництв лідерів ринку, може суттєво знизити якість обслуговування наявних клієнтів.

4. Додаткові витрати банку, пов’язані з втратою доходів за обслуговування поточних рахунків та додатковим відсотковим навантаженням, можуть привести до суттєвого погіршення рентабельності банку, що не завжди може бути компенсовано за рахунок обсягів збільшення клієнтської бази.

Перелічені аргументи свідчать про те, що інтегровані банківські послуги найбільш актуальні для банків, що займають серединне становище у банківських рейтингах. Філософія впровадження інтегрованих банківських послуг полягає в тому, що середній банк, котрий програє у конкурентній боротьбі більш потужній банківській системі, може впровадити нову продуктову політику, котра завдяки величезній привабливості дозволить банку суттєво (в кілька разів) збільшити кількість клієнтів, що призведе до значного збільшення ресурсів, котрі внаслідок мультиплікаційного відтворення будуть багаторазово збільшені і продані у вигляді кредитів, або на міжбанківському ринку. Наявність великої кількості клієнтів великих банків та теоретична потреба у залученні великої кількості нових клієнтів, що в декілька разів перевищує наявну клієнтську базу, при впровадженні інтегрованих банківських послуг ставить під сумнів можливість або значну ефективність від впровадження інтегрованих банківських послуг лідерами ринку.

Застосування такої маркетингової стратегії аутсайдерами також не дасть масштабний економічний ефект внаслідок відсутності у більшості аутсайдерів ринку банківських філій, або наявності їх незначної кількості (максимум 1–2 філії). Для банків, котрі займають серединне становище, як АБ «Укоопспілка», котрий має 10 філій та 5 відділень, впровадження інтегрованих банківських послуг дає можливість підвищити конкурентоспроможність та створює додаткові умови та стимули для подальшого розвитку філіальної мережі в Україні.

Не менш важливі інтегровані банківські послуги для АБ «Укоопспілка» є внаслідок того, що асортимент та якість банківських продуктів у лідерів ринку значно вище за аналогічні показники у банків, що займають серединне становище. Так, в асортиментному ряді банківських продуктів у багатьох банків – «претендентів» (в тому числі АБ «Укоопспілка») відсутні такі принципово важливі з точки зору банківського бізнесу продукти як: операції з векселями та цінними паперами, акредитиви, банківські гарантії, розгалужена мережа по обслуговуванню платіжних карток, трастові операції тощо. Конкурувати в асортименті та якості просування на ринок вексельних гарантій або акредитивів з лідерами ринку майже неможливо внаслідок нерівних можливостей по міжнародному визнанню таких банків, можливостей по отриманню та моніторингу міжнародних банківських рейтингів (вартість рейтингування провідними міжнародними рейтинговими агенціями коливається від 60 до 300 тис. євро на рік).

Суттєва різниця в розмірах власного та іншого капіталів банків-лідерів та банків-послідовників не дозволяє останнім вкладати значні капітали в розвиток мережі банкоматів та pos-терміналів для адекватного конкурентного рівня у можливостях по розвитку продуктів, пов’язаних з платіжними картками. Різниця в розмірі капіталів не дозволяє цим банкам конкурувати на зовнішніх ринках по залученню сіндицированих міжнародних кредитів. Це перетворює інтегровані банківські послуги практично на єдиний адекватний ринковий механізм, здатний підвищити конкурентоспроможність банку та перерозподілити значний сегмент ринку на користь банків-претендентів. Крім того, для кооперативних банків інтегровані послуги виступають практично єдиною можливістю задовольнити безпосередній попит у банківських послугах для пайовиків або співвласників банку.

Унаслідок наявної різниці у стартових умовах, фінансових можливостей, охоплення ринку, розвинутості регіональної мережі представництв концепція впровадження інтегрованих банківських послуг у банках-лідерах ринку та банках-претендентах буде відрізнятися. Так концепція провадження інтегрованих послуг банками-претендентами (в тому числі АБ «Укоопспілка») буде наступною:

1. Установлення «нульового» тарифу на розрахунково-касове обслуговування як для нових клієнтів банку, так і для наявних. Тарифи та умови обслуговування поточних рахунків юридичних і фізичних осіб повинні бути максимально спрощеними та схожими.

2. Установлення розміру компенсації за користування банком вільних залишків на поточних рахунках клієнтів. Розмір компенсації прораховується для кожного конкретного банку, виходячи з рентабельності банківського бізнесу та маркетингової стратегії банку.

3. Активне інформування потенційних споживачів про наявність на ринку інтегрованих банківських послуг та рекламування їх переваг перед традиційними банківськими продуктами.

4. Підтримання традиційної політики на ринку депозитів під час виведення інноваційних банківських послуг на ринок і на етапі зростання та зрілості життєвого циклу товару. Поступове зменшення обсягів залучених у депозити ресурсів по мірі виводу інтегрованих банківських послуг на етап зрілості та можливою відмовою від депозитів у разі гіперактивного просування інтегрованих послуг.

5. Заміщення міжбанківських кредитів для підтримання поточної ліквідності банка-претендента ресурсами, додатково залученими на поточні рахунки. Розширення кредитного портфеля банку. Продаж надлишків ресурсів (при наявності) на міжбанківському ринку.

6. Удосконалення та продаж супутніх банківських продуктів споживачам інтегрованих банківських послуг.

7. Спрямування отриманих прибутків від впровадження інтегрованих послуг на подальший розвиток мережі регіональних представництв та філій для підсилення мультиплікаційного ефекту використання кредитних ресурсів певним банком, оволодіння новими регіональними сегментами ринку, підвищення конкурентоспроможності банку.

Концепція провадження інтегрованих послуг банками-лідерами:

1. Установлення «нульового» тарифу на розрахунково-касове обслуговування для нових клієнтів банку та встановлення режиму лояльності для наявних (поступове зменшення тарифів) при дотриманні принципу однакових умов для фізичних і юридичних осів, що обслуговуються в банку.

2. Установлення розміру компенсації за користування банком вільних залишків на поточних рахунках клієнтів.

3. Активне інформування потенційних споживачів про наявність на ринку інтегрованих банківських послуг та рекламування їх переваг перед традиційними банківськими продуктами.

4. Повна відмова від продовження залучення депозитів банку, продовження обслуговування наявних депозитів до повного розрахунку по ним.

5. Заміщення депозитних ресурсів банку вільними залишками на поточних рахунках при проведенні політики на міжбанківському ринку відповідно до поточної ситуації та дотримання вимог Національного банку України.

6. Подальше розширення асортименту та удосконалення супутніх банківських продуктів, активне їх просування в комплексі з інтегрованими банківськими послугами.

7. Спрямування отриманих прибутків від впровадження інтегрованих послуг на подальше збільшення капіталу банку, підвищення конкурентоспроможності банку, вихід на закордонні ринки або поглинання малих банків на вітчизняному ринку, інвестиції в наукові дослідження щодо створення та впровадження більш нових та сучасних банківських продуктів.

Як ми бачимо, обидві концепції схожі кроки при різному їх наповненню залежно від можливостей банку та їх позицію ванні на банківському ринку. Спільний алгоритм впровадження та просування інтегрованих банківських послуг зображено на рис. 3.4.

Окрім того, до переваг впровадження інтегрованих банківських послуг належить також споживча природа надання таких послуг, котра в повній мірі відповідає меті підприємств споживчої кооперації – максимальне задоволення потреб споживачів [56; 57], у даному випадку – споживачів банківських послуг.