Приклад бригади Чебана

Володимир Шаров, капітан міліції

Коли стало відомо, що в Іванківському АТП необхідно створити пункт технічної допомоги для підтримання рухомого складу в робочому стані, головний інженер автопідприємства № 09121 Б.І.Іценко по селектору попросив зібратися чергову зміну слюсарів.

– Завдання термінове, – сказав інженер, коли робітники зайшли до кімнати. – Поїдуть лише добровольці.

– Добре, – відповів бригадир Д.Д.Чебан і повернувся до хлопців. – Не підведемо.

Слюсарі схвально загули. Бажаючих виявилося аж занадто. Відібрали тих, хто володів кількома суміжними спеціальностями: О.Д.Пащенко – слюсар, пневматик, гідравлік, електрик; О.Д.Проценко – слюсар, кузовник, пневматик, карбюраторник; М.О.Дрокін – майстер «золоті руки», електрозварник, електрик, пневматик, кузовник; Ф.П.Седлеров – слюсар, електрик, електронник.

Увечері бригада прибула на місце. Запасні частини були в необхідній кількості: постарався начальник виробництва М.П.Бадах. Одразу ж знайшлася робота. За перші дві години відремонтували п’ять автобусів. Працювали цілодобово. Відпочивали тут же, у будівлі автопідприємства, у перервах між прибуттям транспорту: ніхто не схотів йти в кімнату відпочинку, де чекали ліжка. Надавали допомогу не лише водіям автобусів, а й інших машин, що потребували ремонту. За норми 8 годин міняли двигун на «ЛАЗі» за дві години.

– Бригада працює відмінно! – із вдячністю відзначив начальник відділу Мінавтотрансу УРСР А.Б.Паппу.

Проходять колони транспорту. Вдень і вночі йдуть. Безперебійно.

У цьому заслуга й хлопців з бригади Чебана.

Вечірній Київ, 1986 р., 19.05, № 115 (12730).