Меню на всі смаки
В.Сало. Чорнобильський район
Вахтовий метод, дозиметричний контроль, робоча зміна… Ці терміни стали звичними тут, на пункті харчування, що розташувався в кількох десятках метрів від дороги на Чорнобиль, поруч з Дитятківським контрольно-пропускним пунктом.
За інших обставин затишне приміщення можна було і назвати їдальнею, навіть кафе. Духмяний запах страв, відмінне обслуговування, стерильна чистота. Чимало доводилося чути схвальних відгуків на адресу працівників громадського харчування від водіїв, зв’язківців, будівельників, а от переконатися в цьому на власні очі якось не виходило, хоча й проїжджали мимо не один раз.
Нині вахту несуть кухарі з Вінницької області, потім прийде черга інших. Через кожні десять днів бригади змінюються. Директор Теплицького комбінату громадського харчування Валентина Петрівна Литвак розповідала, що до поїздки сюди, на кордон тридцятикілометрової зони, готувалися, ніби до екзамену. В бригаду з сімнадцяти чоловік відбирали найдобросовіоніших. Не помилилися ні в кому. Жодного нарікання не чула вона за ці дні від підлеглих, хоча працювати доводиться з самого ранку і до пізнього вечора. Як-не-як, а щодня пункт обслуговує 500-600 чоловік.
За весь час – жодної скарги, в книзі відгуків одні подяки за гостинність, смачно приготовлені різноманітні страви.
– Вдома не так помітно, хто чого вартий, а тут кожен, як на долоні, – продовжує розповідь В.П.Литвак. – Ніхто не рахується з часом. Вивільнилась у когось хвилина, дивишся, вже допомагає іншому. Адже часто доводиться, наприклад, і доварювати певну кількість порцій, бо точно розрахувати, скільки буде відвідувачів, просто неможливо. Добрі слова хочу сказати на адресу колег з Іванківської райспоживспілки. Вони безперебійно постачають хорошими продуктами.
В цей час до приміщення зайшов чоловік з дозиметром. Знайомимося. Вячеслав Павлович Бугайчук тут тимчасово, а постійно працює наладчиком взуттєвих машин в Білоцерківському взуттєвому об’єднанні. Здійснювати контроль йому допомагають працівниці пункту Любов Петрівна Марчук і Світлана Григорівна Рожко. А наша співрозмовниця В.П.Литвак (на фото праворуч) уже чаклувала біля плити разом з кращими теплицькими кухарями Валентиною Антонівною Кривенькою з кафе «Колос» та Дмитром Степановичем Стецюком з СПТУ-37.
Якщо комусь доведеться бути в тих краях у відрядженні, завітайте до пункту харчування. Зустрінуть вас там завжди гостинно.
Кухарі з Вінничини. Фото В.Білика
Київська правда, 1986 р., 16.08, № 191 (18673).