Нова прописка села

О.Болясний, кор.«Київської правди». Баришівський район

Автографи на карті області

Небуденне це явище, коли ціле село, та навіть не одне, проіснувавши десятки років, раптом… народжується вдруге. Люди його залишаються ті ж, їх звичаї теж, а от зовнішнє «обличчя», адреса і навіть назва населеного пункту – зовсім нові. Саме так сталося з селами Машеве і Красне, що донедавна входили до складу радгоспу «Прип’ятський» Чорнобильського району. Після аварії на атомній електростанції мешканців цих сіл спочатку евакуювали у Бородянський район, де чорнобильців з перших же годин оточили увагою і піклуванням. Та все ж, як би добре не відчував себе у гостях, вдома краще. І от вже в іншому районі Київщини – Баришівському – евакуйованим надано новенькі впорядковані садиби, де можна обзаводитись своїм господарством, налагоджувати спокійне життя. Називається тепер їх село Лукаші-2 і входить до складу радгоспу імені Леніна.

Звідки така не зовсім звичайна назва населеного пункту – з цифровим індексом? Лукашами називається старе село у Баришівському районі. З одного його боку будівельники з Кривого Рога, що на Дніпропетровщині, завершують спорудження житлового комплексу для чорнобильців Лукаші-1, а на південній околиці розташувалось зведене трудівниками міста Дніпропетровська село Лукаші-2, де сьогодні вже лунають голоси новоселів.

Особливість населеного пункту – у його високій комфортабельності, воно – найкращий приклад стирання відмінностей між містом і селом. Справді, садиби у Лукашах-2 впорядковані не гірше, ніж міські квартири: є у домі і вода, і каналізація, і водяне опалення, допоміжні приміщення. На подвір’ї – необхідні господарські споруди.

– Усе це зроблено за якихось 60 діб, – зауважив начальник штабу будови, перший заступник голови Дніпропетровського міськвиконкому Е.В.Дубінін. – На півтора місяця скоротили ми визначені строки. Справа не тільки у тому, що люди працювали, не рахуючись з вільним часом – з ранку і до пізнього вечора. Як ніколи чітко було організовано матеріально-технічне забезпечення будови. Тільки за перші два тижні ми одержали з Дніпропетровська 4.5 мільйона штук цегли, близько 10 тисяч штук фундаментних блоків, сотні одиниць устаткування, механізмів. Щодня розвантажували до 200 автопоїздів з трьох-чотирьох причепів.

– А темпи самих будівельних робіт!.. – додав А.М.Акбаров – головний інженер будівельного управління «Прокатбуд» тресту «Дніпропетровськважбуд». – Щодня наш об’єднаний загін здавав по 375 квадратних метрів корисної площі. Може, комусь не зовсім звичним здасться і те, що за весь період будівництва у нас не було проведено жодної планерки, оперативки чи іншої виробничої наради, але ми працювали саме так – оперативні питання вирішували одразу, без зайвих паперів і традиційних управлінських «атрибутів». І, знаєте, справа від цього зовсім не програла, а навпаки.

Так, не тільки для інших, а й для самих дніпропетровських будівельників цей майданчик став своєрідним оглядом великих нерозкритих можливостей швидкісного будівництва. Не випадково за підсумками роботи у липні колектив Дніпропетровського об’єднаного будівельного загону виборов першість у соціалістичному змаганні серед колективів України, які беруть участь у спорудженні в Київській області житла і об’єктів соцкультпобуту для евакуйованих із зони Чорнобильської АЕС. Нагороди за перемогу в цьому трудовому суперництві – перехідний Червоний прапор Київського обкому партії, облвиконкому, облпрофради та обкому ЛКСМУ, а також грошову премію у розмірі п’ять тисяч карбованців, яку дніпропетровці вирішили перерахувати на рахунок № 904, переможцям вручив днями член бюро Київського обкому партії, голова облпрофради М.І.Шевель.

І от нова радісна подія як для колективу дніпропетровців, так і для евакуйованих – урочисте заселення нового села Лукаші-2. На мітинг, присвячений цьому, зібрались новосели, будівельники, представники партійних, радянських, комсомольських органів, громадськості Баришівського району, гості з Дніпропетровщини. Мітинг відкрив перший секретар Баришівського райкому партії М.М.Коваленко. Зі словами подяки дніпропетровським будівельникам, усім тим, хто бере участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, звернувся до присутніх секретар Київського обкому партії А.І.Кикоть. На мітингу виступили також перший заступник голови Дніпропетровського облвиконкому С.В.Дробашевський, монтажник Дніпропетровського домобудівного комбінату № 1 П.Є.Карпов, механізатор радгоспу «Прип’ятський» М.М.Рибальченко. Новоселам будівельники урочисто вручили символічний ключ від нового села. Знято біле покривало з пам’ятного знака, на якому викарбувано дату збудованого дніпропетровцями ще одного населеного пункту на Київщині. Секретар Київського обкому партії А.І.Кикоть і перший заступник голови Дніпропетровського облвиконкому С.В.Дробашевський перерізають червону стрічку – селище відкрито для новоселів.

Святкування відкриття с.Лукаші-2

Коли верстався цей номер газети, з Баришівського району надійшло повідомлення: ще один великий житловий комплекс для чорнобильців на 150 дворів, біля села Ярешки, що його також споруджували дніпропетровські будівельники, прийняв новоселів. В урочистостях, присвячених відкриттю нового населеного пункту, взяв участь заступник голови Київського облвиконкому І.Л.Куцай.

Київська правда, 1986 р., 16.08, № 191 (18673).