Фотофакт

Фотофакт

Тут буде місто закладено… Так можна сказати слідом за великим поетом [1]. Місто це вже має назву – Славутич. Житимуть у ньому тисячі чоловік – будівельники та експлуатаційники Чорнобильської АЕС, члени їх сімей.

Це буде сучасне місто з багатоповерховими будинками, просторими проспектами, сучасними магазинами і кінотеатрами. А поруч нього – Дніпро, мальовничі місця відпочинку. 30 – 40 хвилин електричкою – і ви на станції.

Мине небагато часу, – а Славутич споруджуватиметься прискореними темпами, – і евакуйовані з Прип’яті люди одержать нове місто, не гірше за старе, а краще. Ось тільки адреса в нього буде інша: зводитиметься воно в районі села Неданчичі Чернігівської області.

«А з чого воно починалося?» – спитають через роки уродженці Славутича. І тоді можна буде показати їм це фото, що ми вміщуємо сьогодні. Готується місце для суден, на яких приїдуть на береги Дніпра першобудівники міста. З цього починається Славутич. Буде місто, і будуть квітнути в ньому сади!

Підготовка причалу для селища будівельників Славутича. Фото Л.Фельбейна.

Київська правда, 1986 р., 28.10, № 251 (18733).

[1] А ще одразу після вибуху реактора в Києві говорили про ЧАЕС: “Отсель грозить мы будем шведу!” – теж слідом за великим поетом.