Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Зміни в підпорядкуванні села Попельнастого у післяреволюційний період

Жахалова Н. В.

Зміни в адміністративно-територіальному підпорядкуванні села Попельнастого у післяреволюційний період.

Дата (період)

Належність до діючих адміністративно-територіальних утворень

до 1923 року

Попельнастівська волость Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. За експлікацією до карти губернії станом на 1 січня 1922 року Попельнастівська волость обіймала площу 242 кв. версти з населенням 13 072 душ і за розмежуванням на регіони заготівель відносилася до П’ятихатського продовольчого району, центр якого (П’ятихатки) знаходився на території новоутвореного Криворізького повіту. Підстава: копія карти Катеринославської губернії видання Катеринославського губстатбюро 1922 року

з 1923 року

Троїцький район Олександрійської округи Катеринославської губернії. Підстава: Постанова другої сесії ВУЦВК УСРР від 12 квітня 1923 року про новий адміністративно-територіальний поділ України, якою замість повітів і волостей запроваджено поділ їх території на округи і райони; копія карти Катеринославської губернії 1923 року

з 1924 року

Попельнастівський район Олександрійської округи Катеринославської губернії. Підстава: Постанова ВУЦВК УСРР від 10 грудня 1924 року "Про зміни адміністративно-територіального поділу Катеринославської губернії" в частині перенесення центру Троїцького району (з села Троїцке до села Попельнасте) та перейменування району на Попельнастий

з 1925 року

Попельнастівський район Кременчуцької округи. Підстава: рішення Президії ВУЦВК від 3 червня 1925 року про ліквідацію з 1 серпня 1925 року губерній та перехід на триступеневу систему управління (округ-район-сільрада); копія адміністративної карти Української СРР при трьохступеневій системі врядування в адміністративних межах на 1 жовтня 1925 року

з 1928 року

Лихівський район Кременчуцької округи, до якого передано також прилеглі поселення ліквідованого Попельнастівського району, що не увійшли до новоутвореного Куцеволівського району. Підстава: проект нового районування Кременчуцького округу, затверджений Центральною адміністративно-територіальною комісією 2 липня 1928 року

3 1930 року

Лихівський район Української РСР. Підстава: Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління за схемою: район-центр; копія бланкової карти Української РСР з покажчиком районів відповідно до законодавчих актів ВУЦВК про адміністративний поділ України станом на 20 травня 1931 року

з 1932 року

Лихівський район Дніпропетровської області. Підстава: Постанова шостої позачергової сесії ВУЦВК від 27 лютого 1932 року про перехід на триступеневу адміністративно-територіальну систему за схемою: район-область-центр; копія адміністративної карти Української СРР з територіальним поділом за обласною системою врядування в адміністративних межах на 20 березня 1932 року

з 1934 року

Олександрійський район Дніпропетровської області. Підстава: Постанова ВУЦВК від 10 грудня 1933 року та копія адміністративної карти Української СРР із списком районів та інших адміністративно-територіальних одиниць в межах на 30 травня 1934 року

з 1937 року

Олександрійський район Миколаївської області. Підстава: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1937 року про утворення Миколаївської області; копія адміністративної карти Української РСР 1937 року із зазначенням меж районів тогочасних областей, які відходили до новоутвореної Миколаївської області

з 1939 року

Олександрійський район Кіровоградської області. Підстава: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року про утворення Кіровоградської області у складі 30 районів та перейменування м. Кірово на Кіровоград; копія адміністративної карти Кіровоградської області УРСР 1939 року із списком районів і райцентрів

з 1945 року

Червонокам’янський район Кіровоградської області. Підстава: Постанова Оргкомітету Верховної Ради УРСР по Кіровоградській області від 28 січня 1939 року "Про розукрупнення Олександрійського району" з виділенням із складу останнього Червонокам’янського району в межах території 14 сільрад (ДАКО, ф. 1302, оп. 1, спр. 31а) та відповідний Указ Президії Верховної ради УРСР від 17 січня 1945 року

з 1959 року

Олександрійський район Кіровоградської області. Підстава: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 року про ліквідацію Червонокам'янського району та передачу його території до складу Олександрійського району

Складено з використанням документів Олександрійського краєзнавчого музею.


Подається за виданням: Метрична книга двох приходів:слобід Буянської і Попельнастої 1770-1782 років. – К.: Академперіодика, 2011 р., с. 137.