Тлумачення окремих рідковживаних і застарілих слів
Пивовар А.В.
Переважна більшість документів, які включені до цього видання, викладені діловим стилем мовлення, характерним для середини ХVІІІ століття, що, як правило, не викликає особливих ускладнень при розумінні їх змісту. Окремі з тогочасних понять, які на сьогодні фактично вийшли з ужитку, широко представлені у відповідних історико-філологічних дослідженнях та словниках. В той же час описи та копії купчих актів, приведені у виданні, мають багато посилань на більш давні документи, сприйняття яких потребує додаткового тлумачення окремих застарілих слів чи їх діалектних різновидів, яке не завжди вдається отримати навіть із наявної спеціальної літератури.
Не претендуючи на повноту, сподіваємось, що нижче приведені пояснення та коментарі до окремих застарілих слів дозволять отримати певне уявлення не лише про їх лексичне значення, а й краще зрозуміти зміст самих документів, у яких вони використані.
| дубина | те ж, що й дубняк, діброва, дубовий ліс чи його частина; |
| жбир | річковий намул; |
| отбезкий | очевидно походить від "отбещини" – виду натурального податку чи відробітку, який відбували втікачі на свого господаря; |
| пристень | пристінок, очевидно те ж, що і стінка лісу або частина байраку на схилах балки; |
| сага | протока, стариця, рослинність у річковій заплаві; можливо йдеться також про зарослі лісу; |
| салвогвардия | військова грамота або лист, посвідчення; |
| сеча | пасіка (походить від "посечи" або "посеки" – місця, де проводилась розчистка лісу для розміщення вуликів); |
| скопец | очевидно мається на увазі невелике водоймище (скоп води); |
| стенка | ділянка лісу на схилах балки; |
| топило | болото чи болотиста місцевість. |
Опубліковано: Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. – К. : Академперіодика, 2003 р., c. 303.