Легенда про Дім старого діда чи Прокляте озеро на Трухановому острові
Парнікоза І.Ю.
Кажуть, за старих часів було на Трухановому острові закляте озеро. Місцеві жителі називали його Прокляте око, Бездонна згуба (Проклятая погибель) і обходили стороною. Тому як головним ім'ям водойми все ж було – Будинок страшного діда. І жив там величезний прадавній сом, який перешибав одним вусом людей, а після того ковтав їх цілком.
І ось знайшовся один бурсак Федько, який не вірив всяким бабиним казкам, до того ж – любив надурняк випити. І посперечався він з товаришами, що вночі скупається в проклятому озері, за що ті обіцяли «поїти його безвилазно в шинку».
Ситуація ускладнювалася тим, що було це в ніч на 10 травня – день Симона Зилота (один з численних слов'янських магічних свят). Напередодні цього дня ні в якому разі не можна ловити рибу, купатися і взагалі турбувати водних мешканців…
Схоже, безвилазно пиячити компанія почала заздалегідь. В результаті чого Федько, залізши в воду, став «матюкатися несамовито», чим, ймовірно, остаточно дістав благородну рибу… Потім, друзі, що сиділи в кущах почули страшний гуркіт, шум і короткий крик. Вилізли вони з кущів – а немає озера! Провалилося крізь землю разом з Федьком і реліктовим сомом!
Що стосується сома безпосередньо – то, вказується, що ці річкові велетні вважалися слугами самого Водяного, який може сприймається зараз як герой неясних байок і дитячих мультфільмів, але, насправді, був могутнім язичницьким божеством, володарем усіх водних стихій і нечисті річковий! На Трухановому могло знаходитися стародавнє капище цього бога. Доказом того є факт, що на місце зниклого озера ще довго приходили рибалки, залишали там сушену рибу – щоб рибка в Дніпрі водилася, і щоб ніхто не потоп. Схоже, до кінця не усвідомлюючи, вони приносили треби древньому божеству.
Інша версія цієї ж легенди:
Ще в кінці XVIII в. на Трухановому острові існувало озеро. По різному називали це озеро кияни: «бездонною погибеллю», «проклятим оком», «будинком страшного діда». Такі жахливі назви з'явилися через величезного сома, що мешкає в озері. Якщо вірити легенді, то озерне чудовисько не тільки пожирало тварин і людей, а й пророкувало майбутнє. Не відомо яким чином «Страшний дід» здійснював пророцтва, але до грізної рибі частенько приходили за порадою кияни. Ночами сому носили всілякі частування – жаб, риб, птахів, шматки свинини і яловичини. Якщо господар озера приймав подарунок, то спливав і починав кружляти біля самого берега. Але траплялося, що «Страшному дідові» не подобалося частування або той хто приносив жертву. Тоді озерна гладь вкривалася піною, але сом не з'являвся на поверхні.
Ворожки тлумачили це як недобрий знак, і винному радили цілий рік не підходити до будь-якого водоймища. «Страшний дід» міг втопити його де завгодно. Варто було такій людині опинитися біля річки, озера або навіть у криниці, як невідома сила втягувала його в воду. В кінці XVIII ст. Труханівське озеро разом з чудовиськом несподівано зникло. У мулистому бруді, що залишилася від водойми, лише судорожно билися рибки та повзали раки (В. Бурлак. Тайны старого Киева. История. Легенды. Предания. – М., 2007- 400 с.).
Джерела: