Восьмий уряд
Олександр Кучерук
24 березня – 29 квітня 1918 р.
19 березня засідання Малої Ради розпочато з виступу голови РНМ В. Голубовича, котрий запропонував новий склад уряду. До цього питання повернулися 24 березня. «Голова ради міністрів В. Голубович подає до відома Малої ради остаточно складений кабінет міністрів» [161], який затверджується більшістю голосів. На питання єврейських членів Малої Ради, чому не має в складі уряду міністрів національних справ, В. Голубович пояснив, що
«міністри національних справ обираються національними організаціями. Вони будуть затверджені після обрання» [162].
29 квітня УЦР ухвалила Конституцію України, в якій містився розділ «Про Раду Народних Міністрів Української Народної Республіки». Але Конституція не встигла вступити в дію, бо цього ж дня був вчинений державний переворот, і до влади прийшов гетьман П. Скоропадський. Він проголосив створення Української Держави, а Рада Народних Міністрів була розпущена.
Склад восьмого уряду
| 1 | Голубович Всеволод | голова РНМ, міністр закордонних справ |
| 2 | Любинський Микола | керуючий міністерством закордонних справ |
| 3 | Ткаченко Михайло | міністр внутрішніх справ |
| 4 | Шелухін Сергій | міністр судових справ |
| 5 | Жуковський Олександр | міністр військових справ, в. о. міністра морських справ |
| 6 | Сокович Євген | міністр шляхів |
| 7 | Сидоренко Григорій | міністр пошт і телеграфів |
| 8 | Ковалевський Микола | міністр земельних справ і харчування |
| 9 | Коліух Дмитро | керуючий міністерством продовольства |
| 10 | Перепелиця Степан | міністр фінансів |
| 11 | Прокопович В’ячеслав | міністр освіти |
| 12 | Фещенко-Чопівський Іван | міністр торгу і промисловості |
| 13 | Михайлов Леонід | керуючий міністерством праці |
| 14 | Христюк Павло | генеральний писар |
Державний контролер не був призначений разом з усім складом уряду. Це питання розглядалося на засіданні Малої Ради 30 березня 1918 р., тим часом його обов’язки виконував Д. Симонів [163].
5 квітня обставини змусили піти у відставку міністра фінансів С. Перепелицю, а керуючим міністерством призначили П. Климовича [164].
9 квітня Мала Рада за поданням голови РНМ В. Голубовича затвердила ?Луцького (Бертольді) на посаду міністра єврейських справ та М. Міцкевича – на посаду міністра польських справ [165].
10 квітня Мала Рада розглянула проект, внесений генеральним писарем П. Христюком, про ліквідацію Генерального писарства і утворення Адміністрації керуючого справами РНМ [166]. Після доопрацювання цей закон прийняли 17 квітня 1918 р. Таким чином ліквідовано Міністерство генерального писарства, натомість затверджено посаду «порядкуючого справами Ради народних міністрів» [167].
13 квітня подав у відставку міністр земельних справ і харчування М. Ковалевський [168]. Його відставку відхилили, натомість було прийнято відставку міністра шляхів Є. Соковича, і керуючим міністерством призначено В.Єщенка [169].
Керуючого міністерством продовольства Д. Коліуха звільнено за рішенням РНМ від 19 квітня 1918 р. [170]
Не погоджуючись з невизначеністю політичного курсу чинного кабінету міністрів, 27 квітня міністр судових справ С. Шелухін, міністр торгу в промисловості І. Фещенко-Чопівський та міністр освіти В. Прокопович подали спільну заяву про відставку, але погодились до призначення нових міністрів залишатися керуючими міністерствами [171]. Це були останні зміни у складі Ради Народних Міністрів.
Примітки
161. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали у двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – С. 228.
162. Там само.
163. Там само. – С. 280.
164. Там само. – С. 245.
165. Там само. – С. 259.
166. Там само. – С. 262.
167. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали у двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С. 284.
168. Там само. – С. 272.
169. Там само. – С. 276.
170. Там само. – С. 289.
171. Там само. – С. 314.