Типи держав в історичному контексті

Шестопалова Л. М.

– рабовласницькі;

– феодальні;

– буржуазні;

– сучасні (соціально-демократичні).

Рабовласницький тип держави – перший в історії людства тип держави, який не набувши загального поширення, залишився перехідним типом, що було зумовлено наявністю у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу. Домінуючою силою в ньому є державна організація суспільства. Характеризується тим, що його економічну основу становила приватна власність на рабів, які розглядались як особливий засіб виробництва. Членами держави визнавалася меншість населення – передусім рабовласники та деякі представники інших прошарків (селяни-общинники, ремісники, торгові люди). Отже: економічна основа – рабовласницький спосіб виробництва; політична основа – диктатура рабовласників; соціальна основа – наявність класів рабів і рабовласників.

Феодальний тип держави – базувався в основному на сільськогосподарському виробництві. Характеризується тим, що селянин визнавався членом держави, але не маючи права власності на землю, володів деякими засобами виробництва (хатою, будівлями, інвентарем). Феодальна держава об’єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани; існує кріпацтво. Феодальна держава за своєю сутністю є інституалізацією суспільства, його становленням як цілісності, що існує на певній території та спроможна виступати зовні у вигляді єдиних органів. Тому головною закономірністю становлення феодального суспільства є централізація управління, а провідною формою державної організації є монархія. Відмінними ознаками також є збільшення території держави, концентрація влади, становлення її ієрархічної будови, стабілізація державних рішень у часі у вигляді “писаних” законів. Отже: економічна основа – велика земельна власність феодалів, дрібне натуральне господарство залежних від феодалів селян, політична основа – диктатура феодалів; соціальна основа –класи феодалів і залежних селян (ремісників). У деяких суспільствах організація державності розпочиналася не з рабовласницького, а з феодального типу.

Буржуазні суспільство і держава – характеризуються поділом на державу як організовану форму забезпечення загального інтересу і громадянське суспільство, в якому загальний інтерес забезпечувався іншими механізмами, безпосередньо товарним способом виробництва. Товар поєднував на певній території виробників як його власників, а у вигляді капіталу створив інші недержавні форми централізації і концентрації суспільної влади. Капіталістична система господарства заснована на свободі приватної власності на знаряддя і засоби виробництва; експлуатації найманої робочої сили; політичному пануванні класу буржуазії над найманими робітниками.

Сучасний тип держави (демократична держава) – організація політичної влади більшості населення країни; характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою державної діяльності. Сучасні держави в найбільш розвинутих суспільствах забезпечують задоволення загальнолюдських потреб, реальне здійснення і захист основних прав людини, задоволення загальнолюдських потреб на засадах свободи, гуманізму, справедливості;, їх економічною основою є наявність серед населення значної кількості саме власників засобів виробництва та результатів їх виробничої діяльності, рівноправність різних форм власності – приватної (групової та індивідуальної), муніципальної (комунальної) та державної. Важливою ознакою сучасної держави є відсутність протилежності між державною формою організації суспільства та її соціальним змістом. На відміну від держави буржуазного типу, сучасна “постбуржуазна” держава є всеохоплюючою організацією суспільства, в якому держава виступає як форма виявлення і забезпечення інтересу більшості його членів і протистоїть особливим інтересам монополістичного капіталу. Наявність різних класів, соціальних груп, прошарків населення та створення умов для їх солідарності і консолідації.

Типи держав:

– держава-місто (поліс);

– держава-домен (патримонія);

– держава-стейт (публічний політико-правовий порядок).

Теоретичні моделі сучасної держави:

– національна держава;

– правова держава;

– соціальна держава