Арктика

Богдан-Ігор Антонич

Комети, що цвітуть хвостами, наче пави,

червоні шиби моря в олив’яних рамах,

де скелі льодові під снігом кучерявим

розсунулись поволі, мов таємна брама.

На бурунів хребтах качаються тюлені,

звірята сходять з зодіака й червоніє

у сяйві магнетичних піль металь зелений

морів примарних, що подібні сонній мрії.

Мов синє оливо, заклякле небо висить

і череп місяця розбитий і безбарвний

упав на сніг, коли отари білих лисів

в країну небуття вела зоря полярна.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Книга Лева. – Львів: 1936 р., с. 40.