Подвійний концерт

Богдан-Ігор Антонич

Коробка радієва й квіття.

Крізь чорну скриньку йде музика

і душі квітів світлом світять,

що з нього ясність б’є велика.

Дрібненька фльота звуків, човен

мельодій на морях етеру

і світла з квітів вечір повен

змінив кімнату в чар-печеру.

А знизу під концертом квіття,

мов кара за краси провину,

жде кіш подвір’я – царство сміття,

де квіти й звуки згодом згинуть.

Дивись у яму мертвих квітів!

О, чи зумієш, майстре сяєв,

своє мистецтво протерпіти?

Не тільки їх краса карає.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Книга Лева. – Львів: 1936 р., с. 26.