Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Батьківщина

Владислав Белза
переклад Б.-І. Антонича

Що батьківщина є? – питалася раз Оля,

А батько радо так сказав на це дитині:

Знай, батьківщина це ріка, що серед поля,

ген за селом, ось там, під лісом, тихо плине;

Це в нашому саді дерева, зілля, квіти;

Пшениця на ланах це золотокоса;

Це той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер;

Це скошена трава на ниві там в покосах;

Це наші всі пісні, молитви всі щоденні;

Це рідна мова – скарб, якого ти не згубиш,

Це небо, синє вдень, а серед ночі темне;

Це, Олю, серце все, що ти так щиро любиш.


Примітки

Подаємо за першопублікацією: Наш Приятель. – 1933. – Ч.9. – С. 146. Автора твору не вказано. Підписано: «(за чужим мотивом) Данко». Рукопис зберігається у Львівській національній бібліотеці (від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175). Датовано: «16 і 27 березня 1933». Після заголовку примітка: «Для “Нашого Приятеля”». Примітка в кінці: «Переробка з Вл. Белзи».

Рукописний варіант відрізняється від публікації у «Нашому Приятелі»:

Що це є батьківщина? раз питалася Оля,

а батько радо відповів на це дитині:

Знай, батьківщина це ріка, що серед поля

поза селом, ген попід лісом тихо плине,

це в саді нашому дерева, зілля, квіти,

це на ланах пшениця золотоколоса,

це той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер,

це на левадах скошена трава в покосах,

це наші всі пісні і молитви щоденні,

це рідна мова – скарб, якого ти не згубиш,

це небо синє вдень, а серед ночі темне,

це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш.

Цей варіант подано у «Перстенях молодості, 1966», «Зібраних творах, 1967» та «Творах, 1998».

Белза Владислав (17.10.1847 – 29.1.1913) – польський поет, культурно – освітній діяч. Автор драматичних творів, літературознавчих праць та низки популярних патріотичних віршів, велика частина з яких скерована молоді та дітям. Окремі книги В. Белзи побачили світ у Львові.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 324.