Три дівчині

Ахілл Мільєн
переклад Б.-І. Антонича

Три дівчині, о годині, як тихо зоря вмирає,

крізь буйноцвітні луки ідуть, тримаючись за руки.

В пісні першої дзвенять радості згуки.

Друга усміхнена мріє, третя знов зітхає.

Сестри! сказала перша в цю тиху годину.

Що це є Любов? – Не знаю… друга їй на те.

Мабуть, без неї бідне людське серце мре.

Любов… я знаю… шепоче третя… я ради неї гину.

Примітки

Вперше опубліковано: Український календар, 1969. – Варшава: Українське суспільно-культурне товариство, б. р. – С. 295 (публікацію підготував М. Ільницький).

Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 67).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 323.