На цій землі

Ахілл Мільєн
переклад Б.-І. Антонича

На цій землі в’януть найкращі навіть бози.

Пташина піснь коротко і тужливо так дзвенить.

Мрію про літо, що піснями дрижить.

Без краю… без краю.

На цій землі жар уст погасять сльози.

Метеликову розкіш вітер [нерозб. – Упор.] зв’ялить.

Мрію про розкіш, що на устах дрижить.

Без краю… без краю.

Примітки

Вперше опубліковано: «Твори, 1998».

Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 67). У другому рядку першої строфи слово «коротко» має варіант «недовго». Останній рядок першої і другої строф виправлено: із «Без кінця… без кінця» на «Без краю… без краю».

Мільєн (Millien) Ахіль (суч. Ашіль Мійєн; 04.09.1838 – 12.01.1927) – французький поет, фольклорист. Народився й помер у Бомоні-ля-Фер’єр (департамент Ньєвр). Автор поетичних збірок «Ужинок», «Сільські співанки», «У нас», «На полях і вдома», «Комендантська година» та ін. Збирав казки, легенди та народні пісні в околицях Ньєвру. Засновник місячника «Ньєврський Часопис», який проіснував до 1910 року.

У рукописі Антонича є два варіанти імені Мільєна: «Ахіль» та «Ахій».

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 323.