Зозуля

Богдан-Ігор Антонич

Ой, закувала знов зозуля.

Мабуть кує вже сотий раз?

Вже двадцять весен в юних гулях

відмірюю піснями час.

Роса сріблилась на малинах,

хлоп’я молилось до весни.

Зозулями хвилини линуть

і хлопцеві малюють сни.

20 січня 1935.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Зелена Євангелія. – Львів: 1938 р., с. 21.