Третя піснь о святім великомученику Юрію

Юрій Федькович

Ой хто, хто на білому кони,

Ой хто, хто у срібнім шеломі

У взавод ту змию тратує?

Гой ніхто, та як святий Юрій

Воєвод!

Гой бо він за тяжкії муки

Получив від Христа у руки

Таку міць: за всі християни

Побивати силу погану

В день і в ніч!

Гой бо він за тяжкії страсти

Получив таку в Христа ласку,

Верховать на всі вражі сили,

Хоть би їх і чорти зродили

І сам ад!

Гой тому ж, хто у блуді блудить,

Або хто ту горівку любить,

Пє той квас, що нас пожерає,

Гой нехай Юрія благає

На всяк час!

Гой тому ж, хто у зброї служить,

Або хто оружєм оружить,

Гой нехай пред Господним троном

Юрія обере патроном

Во случай!

А хто, хто у рицарстві ходить,

А хто, хто комонем поводить,

На совіт Юрія вблагає!

Лучшого вожда він не має

На ввесь світ!

Бо хоть би нас ворожі полки

Напали, як сірії волки:

То свят Юр як стріла прилетить,

І крестом-щитом тя защитить,

Як той мур!

А хто, хто волики кохає,

А хто, хто в дебрах випасає

Рогат скот, Юрію най клонить,

Він єго вирве, оборонить

Від пригод!

Гой бо він від медведя, орла,

Гой бо і від вовчого горла,

І від змій і скали крутої

Защитить всі череди твої,

Юр святий!

Гой тому ж, вірні християне,

Чтіт єго, і стане він в брани

За нас всіх – копіє приломить,

І введе до божого трону

В небесіх!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 585 – 586.