Співаник для господарських діточок

Юрій Федькович

Примітки

Перша частина цієї збірки вийшла у Відні 1869 р. пз. Співаник для господарських діточок. Зладив Ю. Г. Федькович. І. рік. Видали товариші «Просвіти» у Відні. Друком о. о. Мехитаристів 1869, 8-0. 6 карток, з яких перша містить титул, а остання «Спис». На стор. 1 – 8 поміщено 8 співанок, кожна перша строфа під нотами. «Співаник» видав своїм коштом М. Бучинський, див. про це Літературно-науковий вісник 1901, кн. 2, стор. 90 – 94.

Швидко по надрукуванні цієї книжечки Федькович зладив другу частину такого самого об’єму, та вона побачила світ аж геть пізніше, та й то в роздріб, у Поповичевій «Бібліотеці для молоді» 1885 – 86 р.

Давній автограф цієї збірки заховався (зшиток звич. паперу. 4-0, чотири картки, записані з усіх сторін, власність Руської Бесіди в Чернівцях). На першій стороні ось який титул: Співаник для господарських діточок. Зладив Ю. Г. Федькович. ІІ рік. Тут поміщено також 8 пісень (у нас чч. 9 – 16). Нот нема.

Крім цих двох збірочок Федькович написав цілий ряд віршиків в такім самім роді, а може навіть думав зложити з них третій випуск, та не встиг. Ми додаємо їх до цієї групи під чч. 17 – 25.

На нашу думку, твори «Що я люблю, в що вірую, на що надіюсь» (№ 23) та «У що турати?» (№ 24) ніяк не можна назвати піснями, а тим паче – дитячими піснями. В нашому е-перевиданні вони перенесені до розділу «Поезії 1885 – 1887 рр.»

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 499 – 515.