22.04.1932 р. Лист до доньки
| 22 квітня 1932 р. | С. Долинське, Казахстан |
Люба, мила моя Лесечко! Донечко, дитино моя рідна!
Учора одержав твою листівку, в якій ти пишеш, що ще не знаєш, коли до тебе вернеться твоя мама, і згадуєш про день свого народження. Так, Лесечко, маєш уже 10 літ свого життя, яке почала одного хмурного передвесняного дня в затишних Бережанах. Того дня я, звичайно, ніколи не забував і не забуваю.
(…)
Скрізь і всюди, дитино моя, стоїш ти перед моїми очима і у снах своїх теж часто бачу тебе. Усі мої думки тепер такі, що якби лише якось ще витримала трохи бабуся, щоб ти мала певний захист хоч до того часу, поки я вернуся. Про те, коли я можу вернутися, зараз важко ще щось певне говорити, але цілком можливо, що незабаром це станеться. Помимо того, що моє клопотання про звільнення вже пішло на перегляд з Москви до Харкова, я на днях ще раз почну деякі заходи і думаю, що вони матимуть добрі наслідки. Опріч того я писав до Максима Горького і думаю, що він не залишить мого листа без належної уваги. В кожнім разі восени мусить дещо багато вирішитися.
За час своєї неволі я багато чого навчився і ще вчусь. У вільні від роботи години дещо пишу, але більше читаю.
Шкода, що моя стаття загинула. Щодо «Спогадів», то хай їх Тичина або Пилипенко гарненько відредагують, викреслять «присвяту» і де-небудь прилаштують з тим, щоб гонорар тобі віддали.
Прошу зайти в Державне видавництво в редакторат або техвідділ і запитати – чи вийшла з друку моя книжка оповідань «Поліські шуми»? Цю книжку я дав на видання ще восени 1929 року й досі вже вона мусила давним-давно вийти.
Ще раз прощу кріпитися, не падати духом, добре вчитися й мене чекати.
(…)
Цілую тебе гаряче.
Твій тато Клим.
Примітки
Подається за виданням: Поліщук К. Вибрані твори. – К.: Смолоскип, 2008 р., с. 658.