«Снилась мені дівчинонька...»

Г. Гейне
переклад Михайла Старицького

Снилась мені дівчинонька –

Коси довгі, чорні,

Оченята ж, мов зіроньки,

Ясні та моторні…

Сидимо ми під гіллями,

Що верба схилила,

А навколо і над нами

Ніч панує мила.

У німім ми закоханні

Слів не добираєм,

А солодким цілуванням

Тільки розмовляєм…

Зорі ясні та холодні

В небі темнім мріють

Та з високої безодні

Заздро нам зоріють!

Прокидаюсь… ані духу:

Ніч кругом і стума;

Тільки в серденьку поруха,

В голівоньці дума…

Тільки в стумі серед ночі

Зірка зимно сяє,

Та в наляканії очі

Сумно зазирає!

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Нива», 1865, № 19, стор. 295, під псевдонімом «Гетьманець». Друкується за збіркою «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. 1, К., 1881, стор. 28 – 29.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 252.