«Ще дитиною в городі…»

Сидір Воробкевич

Ще дитиною в городі

Рожу посадила

Дівчинонька, щоб дівочий

Город прикрасила.

Буйна буря, град і туча

Частенько спадали,

Бідній рожі процвітати

В городі не дали…

Вже й дівчина, мов калина,

Цвіте-процвітає,

Вже і серце дівочеє

Козака кохає…

Козаченька в чужиноньку

Далеку погнали,

Молодого в чистім полі

З могилов звінчали…

А в городі біла рожа,

Що дівча садило,

Чудно, мовби цвітка з раю,

Прекрасно зацвіла.

Та зацвіла, щоб дівчина

Її не видала –

Бо вже бідна у могилі

Вічно спочивала…

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 94 – 95.