Заграй…

Сидір Воробкевич

Заграй ти, цигане старий,

Такої, як гадаю;

І грошей дам, вина ти дам

І всього, що лиш маю;

Бо лютий біль от тут горить

І груди розпирає

І бідне серце так болить,

Що гине, умирає.

Заграй, старий, от тую піснь,

Що то колись співала

Старая ненька, як мене

В колисці колисала.

Чаруй мені минувші дні,

Літа ті молодії,

Прегарні, золотаві сни,

Той рай і ті надії…

Провадь мене ти звуком тим

В садочок, де я грався,

Чаруй і другів всіх моїх,

Що ними я пишався.

Чаруй мені й дівчину ту,

Що мною гордувала;

Збуди тих всіх, що вже земля

Навіки повкривала…

Збуди, чаруй минуле все;

Най ще хоч раз заплачу,

Бо сліз немає, відколи

Я доленьки не бачу.

Заграй, старий! Як потечуть

Дві сльози по личеньку,

То легше стане на душі

І легше на серденьку!

Заграй ти, цигане старий,

Такої, як гадаю, –

І грошей дам, вина ти дам

І всього, що лиш маю.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 30.