«Над синім Прутом верболози…»

Сидір Воробкевич

Над синім Прутом верболози

Вдвоє ся згинали,

Чародійно соловії

Вночі щебетали.

І в моїм серці, мов пташиний,

Милий спів носився –

І барвінком тим хрещатим

У душі стелився.

Розігрались вихри, бурі,

Пташки полетіли,

Серце сніг мов замітає,

Співи заніміли.

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 59.