Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Комп’ютерне тривимірне моделювання трипільського посуду

М.Ю.Бабенко, С.А.Богданець

Починаючи з шкільних підручників історії ми зустрічаємось з різноманітними графічними реконструкціями археологічних пам'яток. В музейних залах чекають на відвідувача макети, моделі, діорами. Але у цій статті мова піде про нову, поки що незвичну форму наочного відтворення археологічного матеріалу, яку дарує нам розвиток комп'ютерної техніки та програмного забезпечення. Найефективнішою з нових можливостей є створення, засобами компютерної графіки, тривимірних моделей археологічних об'єктів. Хоч цей процес і займає чимало часу й ставить певні вимоги до потужності комп'ютера, мета виправдовує засіб : результатом подібної праці стають максимально наближено до дійсності змодельовані предмети побуту, посуд і навіть будинки, великі археологічні комплекси.

Звичайно, початок усієї роботи – добір та вивчення інформації за темою, отримання консультацій фахівців. Праця над моделюванням трипільської кераміки базується на матеріалах розкопок 1982 року поселення Тальянки (площадка 2), що були люб'язно надані С.М.Рижовим. До складу матеріалів входять малюнки посуду, який було знайдено у межах однієї оселі, графічні реконструкції зовнішнього вигляду будівлі, схеми інтер'єрів, і навіть інформація про місце розташування кожної окремої знахідки відносно плану житла. За реконструкцією С.М.Рижова посуд розміщувався на земляній підлозі оселі та за її межами, на міжповерховому перекритті (другий поверх), на горищі. Цей цікавий, багатогранний матеріал дає унікальну можливість моделювати у тривимірному просторі весь описаний комплекс.

Горщик із Тальянок. Графічна…

Рис. 1 а. Горщик із Тальянок. Графічна реконструкція С.М.Рижова.

Почнемо зі значної частини цього проекту – моделювання посуду. На малюнках відтворено повний профіль кожної знахідки – це основа для подальшої роботи. Орнаментальний розпис реконструйовано С.М.Рижовим у графічному вигляді, що значно полегшило опрацювання матеріалу (Рис. 1 а). Але для отримання остаточного результату всі ці данні ще підлягають певній обробці.

По-перше, у редакторі векторної графіки (Corel Draw 5.0) виконується промальовок розпису у розгорнутому вигляді. При цьому дуже важливо створити симетричний орнамент, який складається з певної кількості модулей – таке представлення розпису дозволяє "натягнути" його на криволінійну поверхню моделі. На цьому етапі роботи доцільно враховувати розмір та пропорції об'єкта.

Горщик із Тальянок. Тривимірна модель

Рис. 1 б. Горщик із Тальянок. Тривимірна модель.

По-друге, на основі відсканованих матеріалів підбираються і підлягають обробці текстури, які повинні відтворити колір та фактуру керамічних виробів. Для цього застосовується редактор растрової графіки Adobe Photoshop 3.0. На цій стадії роботи з матеріалом не завадили б кольорові фотознімки об'єктів, що підлягають моделюванню, або фотографії аналогів, які збереглися краще. Але відсутність подібних матеріалів змусила покладатися на літературні джерела, репродукціі та малюнки трипільського посуду. Кераміка, знайдена у Тальянках, складається з кухонних та столових розписних посудин (переважна більшість відноситься до другої групи). Розписна кераміка цього періоду виліплена з гарно відмуленої глини, випал рівномірний. Це передбачає створення гладкої, однорідної за коліром фактури. Орнамент, що, як правило, розміщувався у верхній частині тулова, нанесено чорно-коричньовою фарбою на жовто-коричньовому або жовто-рожевому тлі. Ці кольорові нюанси, яких я дотримувалась, на жаль не помітні на чорно-білих іллюстраціях (Рис. 1 б, 2).

І по третє, залишається створити основу майбутньої моделі – її профіль у вигляді векторного малюнка в реальному масштабі.

Реконструкція різних типів посуду із…

Рис. 2. Реконструкція різних типів посуду із Тальянок.

Нарешті, коли є все необхідне для тривимірного моделювання, настає час системи 3D-Studio 4.0. І тепер, програма, неначе віртуальний гончарний круг, народжує моделі посуду. Далі створюються властиві об'єктам матеріали, обирається ракурс, у якому ми побачимо модель, синтезується освітлення. На цей час реконструйовано 5 посудин із Тальянок – різних за розмірами, формою, з орнаментами різного типу (рис. 2).

Звичайно, у багатьох читачів може виникнути питання щодо кола використання тривимірних моделей посуду або інших подібних розробок. Тому далі мова піде про деякі сфери їх застосування. Зокрема, цікавою розробкою є створення комп'ютерних реконструкцій сосудів, що збереглися лише у фрагментах. Взагалі, різноманітні моделі посуду та предметів побуту – цікаве доповнення до реконструкції житла, побудованої засобами 3D Studio 4.0. А якщо об'єкти розставлені на місця де вони були знайдені – це значно підвищить рівень інформативності тривимірного проекту. Сцену, на якій розміщені моделі, можна візуалізувати, обираючи вдалий ракурс, освітлення, композицію кадру. Отриманий таким чином ілюстративний матеріал за якістю наближається до фотознімків. Він може зайняти місце у публікаціях, особливо в тих, що орієнтовані на широкі кола читачів. На основі тривимірної сцени, створюється цікава анімація. Найяскравішою ж формою подання подібного матеріалу є, звичайно, "мультімедіа" [Див., наприклад, статтю Н.Ю.Корбута "Об использовании “мультимедиа” в презентации археологических исследований", опубліковану в данному збірнику].

Послідовність етапів реконструкції

Рис. 3. Послідовність етапів реконструкції.

Якщо звести все викладене вище до схеми, можна отримати наступний ряд послідовностей (рис. 3).

Моя праця над моделюванням трипільської кераміки – лише маленька частка великого комплексу робіт, що проводяться у цьому напрямі співробітниками НДІ пам'яткоохоронних досліджень М.Ю.Корбутом, С.А.Богданцем, М.Ю.Бабенко. Зокрема, на основі матеріалів наданих М.Ю.Відейко, була створена модель трипільського житла з внутрішніми інтер'єрами. Виконавець – М.Ю.Корбут. Деякі проекти ще тільки плануються. Розпочавши роботи у цьому напрямі, слід зауважити, що метод, який було викладено у статті, має майбутнє, заслуговує на подальший розвиток та увагу.

Джерело : Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 1997 р., вип. 1, с. 61 – 62.