Висновки

Жарких М.І.

1. Обидва розглянутих твори – “Трактат про дві Сарматії” М.Меховського і “Записки про московські справи” С.Герберштейна – були породжені добою географічних відкриттів. З кінця 15 ст. Європа почала відкривати для себе навколишній світ з цілком практичною метою – захопити його і перетворити на свою колонію.

2. Обидва твори в цілому розчарували конкістадорів: виявилось, що на сході Європи існують держави зі своїм військом, урядами, грошами й торгівлею. Захоплювати їх було справою марудною і малоперспективною, особливо в той час, коли заокеанські землі падали до ніг загарбників самі собою, без жодного опору (зусилля були потрібні тільки для того, щоб доплисти до цих земель).

3. “Трактат” Меховського знайшов в особі Герберштейна уважного, зацікавленого і компетентного читача. Герберштейн використовував цю книгу як одне з джерел для своєї праці, запозичуючи те, що йому видавалось корисним, спростовуючи помилки попередника або подаючи замість них нові відомості.

4. План і структура “Трактату” ніяк не вплинули на план книги Герберштейна, який сформувався цілком незалежно.

5. В цілому книга Герберштейна стала новим значним кроком – наступним після “Трактату” – в ознайомленні європейського читача з історією та географією східної Європи.

6. Герберштейн ввів в обіг новий значний матеріал з історії татар, узятий ним з бесід у Москві та читання московських літописів. В цій частині праці використано також польські хроніки і якісь космографічні матеріали античного походження. Встановлення цих джерел становить питання подальших досліджень.

7. Користуючись відомостями обох творів щодо етнографії татар (а можливо, й інших тем), слід пам’ятати, що обидва автори внесли в цю тему ходячі уявлення європейців про побут кочівників. Записані у розглянутих нами книгах, спеціально присвячених східній Європі, ці уявлення неначе отримали штамп “перевірено на місці” й повернулись в Європу 16 ст. (а звідти і в сучасну історіографію) в ранзі першоджерельних спостережень. Насправді тут ми зустрічаємось з літературною традицією невідомої (але будь що будь дуже значної) глибини. Відділення реальних історичних татар від європейського літературного шаблону також становить предмет подальших студій.

Розпочато 14 жовтня 2004 р.

Закінчено 25 липня 2009 р.