Польські хроніки
Жарких М.І.
Як не дивно, дослідники Герберштейна зовсім не зацікавилися питанням про те, які конкретно “польські хроніки”, про які він згадує на початку розділу “Про татар”, ним використані. Мені здається, що Герберштейн використав “Хроніку Польщі” того ж таки Меховського. Хроніка ніколи не перекладалась з латини і дуже давно не перевидавалась, а тому мало використовується. Між тим ще С.Аннинський зауважив, що Герберштейн процитував друге видання хроніки у зв’язку з питанням про політичний статус Новгорода (таблиця 1, § 33).
Можна навести ще один досить яскравий приклад: залежність кн.Івана_3 від татар.
| Текст Длугоша [21] | Текст Герберштейна (с. 68) |
| “Князь піший зустрічає послів татарського хана (навіть нешляхетних), які приїздять до його резиденції по данину або з іншої потреби; подає їм сосуд з кобилячим молоком, й краплини його, що падають на гриву коня, злизує губами. Татарину, який читає ханський лист в руському перекладі, від підстилає під ноги найкращу шубу, підбиту соболями, а сам з усіма молодшими князями, боярами та ближніми своїми мусить на колінах слухати читання”. | “Хоч який він був могутній, а все ж таки мусив повинуватись татарам. Коли прибували татарські посли, він виходив до них за місто назустріч і стоячи вислуховував їх, коли вони сиділи”. |
З цього порівняння можна припустити, що Герберштейн використав текст Длугоша, але у який спосіб ? Праця Длугоша на той час не була видана, єдиний примірник її рукопису переховувався у Кракові, і першою друкованою працею зі значними фрагментами Длугоша була саме хроніка Меховського. Це питання потребує подальшого вивчення.
Примітки
21. Иловайский Д.И. История России. – М.: 1896 г., т. 2, примечания, с. 62 (електронна версія на сайті «»).