Як належить шахтарям

М.Столяров, М.Туркін, кор.РАТАУ

«Чорнобиль, АЕС» – зазначено в командировочних посвідченнях донецьких шахтобудівників, новий загін яких вирушив у Київську область. Вони змінять гірників, які першими взяли участь у ліквідації наслідків аварії на станції.

Досвіду спеціалістам комбінату «Донецькшахтобуд» не позичати. Але тут екзамен випав особливий: робота на самому вістрі атаки, що розгорнулася в підземному просторі біля реактора четвертого енергоблока.

Перший загін почав з того, що поглибив підготовлений метробудівцями котлован. Звідси розгорнулась проходка тунелю під основу енергоблока, під яким буде укладено гігантську плиту.

180 хвилин – а саме стільки триває тут зміна шахтопрохідників – вміщують роботу, яка виконується в звичайних умовах за багато годин. Перші метри проходки давалися нелегко. Допоміг досвід використання щитового агрегату, яким добре володіють посланці «Мосбассшахтостроя» з Тули. Вони спочатку пробивали штольню, а донбасівці здійснювали складні операції в котловані і на поверхні. В умовах стиснутого простору суміжники діяли пліч-о-пліч в буквальному і переносному розумінні. Вчилися один у одного справді на ходу.

Бригадир комплексної бригади туляк Вячеслав Коновалов першим кинув клич: «П’ять кілець-тюбінгів за зміну!», і вже на другий день підземні будівельники ввійшли в швидкісний графік. Коли ж «забуксувала» одна із змін, керівництво зведеного загону шахтобудівників прийняло рішення довірити управління щитовим агрегатом донецькому гірникові Михайлу Швецю і його товаришам. Ланка, яка добре освоїла на той час нову для себе техніку, виконала підвищену норму вже в першу зміну. На поверхні її вітала випущена з цього приводу «блискавка». М.М.Швець розмашисто дописав у ній: «Дамо шість кілець!».

Бойовим органом шахтобудівників стала тимчасова партійна організація. 75 комуністів загону поставили на своїх зборах питання про скорочення на добу строків проходки тунелю.

Тепер на гірниках незвичні для них білі шапочки, на ногах – пластикові бахіли. Неодмінним і суворим є порядок: відпрацював належний час – зміни спецівку. Радіаційну обстановку, яка з кожним днем стабілізується, постійно і пильно контролюють дозиметричні пости. Кабіни бульдозерів, екскаваторів, кранів обшито захисними листами.

Шахтарі – народ розважливий. Разом з обладнанням у Чорнобиль було доставлено все необхідне для нормального життя. Після створення тимчасового табору повністю облаштувались. Було розгорнуто їдальню, в стислі строки спорудили котельню, а потім і лазню.

Тепер тут є все потрібне не тільки для праці, а й для відпочинку. Телевізори і свіжі газети, вечорами – кінофільми і виступи самодіяльних артистів, Посланці робітничого краю не забули поздоровити з півстолітнім ювілеєм футбольну команду «Шахтар». «Грайте так, як працюють шахтарі на станції, і успіх буде забезпечено», – таку телеграму було відправлено спортсменам.

– Роботи тривають, вахта змінює вахту, – говорить заступник міністра вугільної промисловості УРСР П.М.Бігма. – Ось останнє оперативне зведення: пройдено велику частину тунелю. Роботи під реактором ідуть з випередженням графіка. Є і інші документи. Їх багато – заяв і прохань направити на найвідповідальніші дільниці в Чорнобилі. Таке прагнення людей зрозуміле. Вони – шахтарі, і цим сказано все!

Київська правда, 1986 р., 4.06, № 133 (18615).