Так тримати, прапорщик Купрій!

А.Татаринов, підполковник

Місце подвигу – Чорнобиль

До призову на військову службу Саша Купрій ходив у море. Побував в 58 портах світу. Гадав, що й після армії повернеться на своє судно. Але сталося інакше: відмінник бойової і політичної підготовки водій, рядовий Олександр Купрій залишився на надстрокову. І ось уже вісім років очолює майстерню технічного обслуговування автотранспорту. Робота виявилась і клопіткою, і цікавою.

– В принципі, – усміхається прапорщик Купрій, – я від улюбленої справи, можна сказати, не відійшов: на морі був мотористом, і тут технікою займаюсь.

Прапорщик Купрій – умілий, енергійний спеціаліст. Такий за будь-яких умов зробить свою справу і швидко, і добре. І все йде в нього від любові до професії, досконалого знання автомобіля. Часом йому досить одного погляду на машину і кількох слів водія, щоб безпомилково визначити причину несправності.

І йдуть слова похвали на адресу прапорщика, його підлеглих, які вміють не тільки швидко повернути техніку в стрій, а й дати кваліфіковану пораду тим, хто нею керує.

Але, напевно, ніде так не проявились здібності прапорщика Олександра Купрія, командира відділення сержанта Василя Павлика, автоелектрика рядового Степана Тирабяна і моториста рядового Володимира Максимчука, як в районі Чорнобильської АЕС. Водіям, які беруть участь у ліквідації наслідків аварії, доводиться здійснювати складні рейси. Причому, вони часто їздять польовими дорогами. А час підганяє, вимагає зробити все якомога швидше. Ось і трапляються іноді неполадки, які власними силами водію не ліквідувати: тоді йому потрібна термінова допомога прапорщика Купрія. І мчить він із своїми підлеглими з однієї точки в другу, щоб машина продовжувала виконувати свої важливі в цих умовах рейси, доставляючи людей чи вантажі туди, де їх чекають.

Той дзвінок пролунав вночі з місця служби особового складу. Вийшла з ладу машина, вкрай необхідна для розв’язання завдань, поставлених перед караулом. Майстерня на базу поки що не повернулась. Командир, уточнивши по рації її місцезнаходження, віддає наказ: ліквідувати несправність.

…Операція, яку належало виконати, вимагала три години часу. Але пройшло лише 30 хвилин, і роботу було закінчено.

Офіцер, який проходив поруч, побачивши підлеглих прапорщика Купрія, незадоволено запитав:

– Ви чому не працюєте?

А почувши, що несправність ліквідовано, здивовано запитав:

– І як це вам вдалося?

Тоді й розповіли солдати про пристрій рядового Максимчука, який дає змогу у стислі строки вирішувати проблему забезпечення надійної роботи машини.

Був і такий випадок. Прапорщику Купрію намітили обсяг робіт. Дали строк: три дні. А особовий склад майстерні, порадившись, вирішив діяти по-фронтовому. І затратив на виконання завдання лише один день.

Часом прапорщик Купрій опиняється в скрутному становищі. Найчастіше це буває тоді, коли під рукою немає необхідних запчастин. Але екіпаж дружних і винахідливих хлопців обов’язково знаходить вихід, і машина продовжує свою службу,

– Ми глибоко розуміємо свої завдання, – каже прапорщик Купрій, – і відчуваємо при цьому надзвичайно високу відповідальність, А тому кожен з нас працює з повним напруженням сил.

На дорогах зони АЕС вони з захопленням дивляться на чітку роботу сильних і хоробрих хлопців – водіїв спецмашин…

– Скільки у цих солдатів бажання віддати свої сили і здібності тій справі, яку їм доручено, – ділиться враженнями від зустрічі з водіями рядовими Денисюком і Турецьким прапорщик Олександр Олександрович Купрій.

Нам довелося бачити, як одним з маршрутів рухались до місця служби автомашини. Йшов проливний дощ. Дорога, що пролягала через ліс, геть розкисла. Мимоволі подумалось: а чи можна взагалі їхати нею? І знаєте, дії водіїв викликали захоплення: настільки впевнено і грамотно вони вели машини.

Справді, техніка в умілих руках робить чудеса. Техніка у нас надійна, і керують нею воїни з палкими серцями патріотів. Такі, як підлеглі прапорщика Олександра Купрія в майстерні технічного обслуговування автотранспорту.

Радянська Україна, 1986 р., 20.08, № 189 (19694).