1520 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | Anni Domini Millesimi Quingentesimi Vigesimi memorabilia. | Рок Господня тисяча п’ятсот двадцятого пам’ятні події. |
| 2 | Rex Sigismundus videns, se multis injuriis affici ab Alberto, marchione brandeburgensi, magistro ordinis cruciferorum, legatum Nicolaum Nipsicz in Prussiam mittit ad cognoscendas injurias a subditis magistri terrigenis regni illatas. | Король Сигізмунд з огляду на численні образи, отримані від Альбрехта, маркграфа бранденбурзького, магістра ордену хрестоносців, послав до Пруссії посланця Миколая Ніпшича, щоб з’ясувати образи, завдані підданцями магістра уродженцям королівства. |
| 3 | Joannes Zamboczki in Prussiam ad confirmandas civitates et episcopum varmiensem in fide regi servanda missus. | Ян Замбоцький був посланий до Пруссії, щоб закликати міста та вармійського біскупа підтвердити вірність королю. |
| 4 | Anno MDXIX. actus est conventus Thorunensis ad diem XV. Novembris, in quo de defensione tam terrarum Russiae, quam etiam pro sustinendo bello contra magistrum Prussiae tractabatur, ad quod gerendum decreta erat constitutio generalis. | У 1519 році на 15-й день листопада у Торуні стався сейм, де обговорювались як оборона руських земель, так і ведення війни проти магістра Пруссії, з приводу чого було прийнято загальну постанову. |
| 5 | Eodem anno post acta comitia Thorunii decretus fuit certus numerus militum pro defensione terrarum Russiae. | У тому ж році, після сейму в Торуні було визначено певну кількість вояків для захисту земель Русі. |
| 6 | Edictum in eo conventu de non importandis rebus ad Cruciferos, de excusione monetae malae, de non transmittendis externis militibus ad magistrum. | На тому сеймі був виданий указ про заборону ввезення товарів до хрестоносців, про вилучення зіпсованої монети та про заборону пропускати іноземних вояків до магістра. |
| 7 | Zacharias, eps. gardiensis, legatus a summo pontifice ad comitia thorunensia missus, qui regem monebat, uti sua Mtas. pacem iniret cum nepote suo, magistro ordinis theutonici, cui ita responsum fuit a Mte. regia. | Захарії, біскупу гарденському, легату, посланому верховним понтифіком на сейм у Торуні, який порадив королю, щоб його величність уклала мир зі своїм небожем, магістром Тевтонського ордену; відповідь королівської величності була такою: |
| 8 | Non dubitare Mtem. regiam, satis constare sctmo. pontifici ex literis et nunciis suis, quantas molestias magister Prussiae Mti. regiae semper exhibere consueverit, premendo illius Mtis. subditos ac fideles aliis indignis modis, quibus rebus permota Mtas. regia coacta est, posthabitis omnibus negotiis etiam tempore hiberno, bello minime congruo, huc cum exercitu venire, ubi longo tempore expectans, ut ille resipisceret ac debitum suum praestaret, Mtas. regia in sua pertinacia obstinatum eum videns, facere aliter non potuit, quin illum, quod hactenus vitavit, bello aggrederetur, non videtur itaque Mti. suae, ut rebus sic stantibus arma, que ex tam justissimis causis sumere est coacta, ad praesens deponeret. | Його королівська величність поза сумнівом достатньо повідомляла найсвятішому понтифіку, письмово та через гінців, скільки прикрощів магістр Пруссії звик постійно завдавати королівській величності, утискаючи підданих і вірних союзників його величності негідними способами, і через такий перебіг справ королівська величність змушена була, залагодивши всі справи, навіть у зимову пору, яка найменше пасує для війни, прибути з військом сюди, де він довго чекав, поки той отямиться і виконає свій обов’язок. І лише коли королівська величність побачила його затятим у своїй упертості, не могла зробити інакше, як розпочати проти нього війну, якої досі уникала; отже, його величність не бачить, як за таких обставин вона могла б у цей час скласти зброю, за яку була змушена взятися з настільки справедливих причин. |
| 9 | Tractatus per oratores principum Germaniae Thorunii de componenda pace vel induciis belli prussiaci; sed nihil effecerunt. | Договір через речників між князями Німеччини у Торуні про укладення миру або перемир’я у прусській війні; але нічого не було зроблено. |
| 10 | Andreas de Tęczyn, palat. lublinen., Thorunio ad Ludovicum, Hungariae regem, missus, etiam ut iret in Bohemiam, si opus foret, nam rex Ludovicus iter in Bohemiam parabat, qui regem rogabat, ut pro ejus honore et pro commodiore modo componendae perniciosae illius regni dissensionis, oratorem suum secum mitteret. | Анджей Тенчинський, воєвода люблінський, із Торуня був посланий до Людовика, короля Угорщини, а також пішов би до Чехії, якщо буде потреба, тому що король Людовик готувався до подорожі у Чехію, яка благала короля, щоб для його честі та для більш зручного способу подолання згубного для цього королівства розбрату, він послав із собою свого речника. |
| 11 | Hieronimus Laski orator ad Carolum V. electum Romanorum et Hispaniarum regem missus, qui primo gratularetur ejus Mti. de adepto solio, deinde gratias ageret, quod dignata esset Majestas Serma. regem in Collegium Velleris Aurei suscipere. | Єронім Ласький, речник, посланий до Карла V, обраного римського короля та короля Іспанії, який першим привітав його величність із отриманням престолу, був тоді віддячений тим, що його королівська величність була визнана гідною бути прийнятою до Товариства золотого руна. |
| 12 | Cum anno superiore misisset ad Mtem. regiam rex Galliae oratores declarando illi suam benivolentiam et postulando ab illa, ut sibi in assequendo imperio adesset, Mtas. sua existens gratissima de hoc illius Mtis. in se affectu, omni studio curavit, ut illius Mti. Christianissimae commodare hac in re potuisset, verum quid factum sit in eo negotio, quominus ex sententia cesserit, ejus Mtas. intelligere non potuit, nihilominus Mtas. regia benivolentiam, quam erga illius Mtem. concepit, testari volens Hier. Laski ad eam misit, ut eandem benevolentiam suam illi testatam faceret. | Оскільки минулого року король Франції посилав речників до королівської величності, оголошуючи йому про свою доброзичливість і наполягаючи на тому, щоб той посприяв йому в отриманні імператорського сану, і його величність з наявного в нього найглибшого почуття подяки до його маєстату, подбав з усією старанністю, чим міг би допомогти у цій справі його християннішій величності, хоча насправді він не зрозумів, що міг би зробити у його ділі, не відходячи від власної думки, тим не менше його королівська величність, оскільки бажав засвідчити свою доброзичливість, яку відчув стосовно його величності, послав до нього Єроніма Ласького, щоб він засвідчив тому цю його доброзичливість. |
| 13 | Die prima Augusti natus est Sigismundo primo, regi Poloniae, filius, cui nomen paternum erat inditum. | У перший день серпня у польського короля Сигізмунда Першого народився син, якого назвали іменем батька. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1855, , p. 99 – 100.
Миколай Ніпшич, Ян Замбоцький (Mikołaj Nipszycki, Jan Zambocki) – згадуються як члени товариства мочемордів () при дворі Сигізмунда 1-го.
Захарія (, 1479 – 1524) – італійський церковний діяч, від 1519 р. – біскуп у Гуардьяльфьєрі (, містечко у середній Італії).
Анджей Тенчинський (, 1480? – 1536) – був люблінським воєводою в 1515 – 1519 рр., в 1519 – 1527 рр. – сандомирський воєвода. Неточність або анахронізм у С. Г.
Єронім Ласький (, 1496 – 1541) – польський дипломат.
Товариства золотого руна – , заснований в 1430 р.
син – (1520 – 1572), польський король і великий князь литовський (1548 – 1572).