1521 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | CCCLVII. Annus Domini Millesimus Quingentesimus Vigesimus Primus. | Рік Господень тисяча п’ятсот двадцять перший |
| 2 | Hec infrascripta, licet sub finem anni preteriti MDXX. gesta sint, tamen, quia ego res gestas singulorum annorum a comitiis magnis inchoare ac supputare institui, visum est ea rebus ac negotiis hujus anni MDXXI., sumpto paulo altius narrationis initio, applicare. | Хоча те, про що написано нижче, відбулося наприкінці попереднього 1520 року, проте, оскільки я задався починати й підсумовувати справи кожного року зі щорічних сеймів, то здалося доречним вмістити ці повідомлення до справ і подій цього 1521 року, трохи поглибивши початок розповіді. |
| 3 | Anno superiore MDXX. Sigismundus primus, rex Polonie et Mg. dux Lithuanie, bellum gerens in Prussia adversus Illrem. Albertum, marchionem brandeburgensem, magistrum Cruciferorum in Prussia, quum cognovisset, exercitum in Germania per marchiones brandeburgenses aliosque Germanie principes adversum se scribi ac in auxilium magistro ad Prussiam tendere, missis per universam Poloniam literis nobilitatem regni sui arma sumere et in castra congregari curavit, locumque castris ad Wangrowiecz edixit. | У попередньому році 1520 році, коли Сигізмунд I, король польський і великий князь Литовський, який вів війну у Пруссії проти найсвітлішого Альбрехта, маркграфа бранденбурзького, магістра хрестоносців у Пруссії, дізнався, що у Німеччині бранденбурзькими маркграфами та іншими німецькими князями проти нього було зібрано військо, і рушило до Пруссії на допомогу магістру, подбав про те, щоб розіслати по своєму королівству листи-універсали до польської шляхти, щоб вона озброїлася та зібралась у табори; став табором у Вангровця. |
| 4 | Quo ex loco, quum germanicus ille exercitus propius Prussiam accederet, castra ipsa cum tota militia ad Bidgostiam transtulit. In quibus plus centum milia equitum fuisse computabantur. In germanico vero exercitu peditum decem milia, equitum vero duo milia fuere. | І з цього місця, коли те німецьке військо підійшло ближче до Пруссії, переніс сам табір з усім ополченням до Бидгоща. І в ньому, як було підраховано, було понад сто тисяч вершників. У німецькому ж війську було десять тисяч піхотинців і дві тисячі кінних. |
| 5 | Qui licet a tanta multitudine militie polone facile opprimi poterant, rex tamen, pius christianus princeps, horrens profusionem christiani sanguinis, hostilem illam manum sine cede et sanguine vincere, finibusque suis expellere decreverat. | Хоча вони легко могли були бути розбиті такою численною польською армією, однак король, благочестивий князь-християнин, який жахався пролиття християнської крові, вирішив перемогти цю ворожу силу без бійні та кровопролиття та вигнати їх із своєї землі за їхні власні межі. |
| 6 | Misit primum ad Gedanum, civibus illis flagitantibus, bis mille equites presidiarios, jussit deinde capitaneum marienburgensem, Stanislaum de Coscelec, palatinum calissiensem, Germanos transitum Visle fluminis tormentis bellicis ac militibus prohibere. | Спочатку він послав до Гданська, на прохання його городян, дві тисячі вершників у якості залоги, а потім наказав старості Марієнбурга, Станіславу з Косцельця, воєводі каліському, не дозволити німцям перетнути річку Віслу з військовою гарматою та жовнірами. |
| 7 | Mox etiam misit aliquantam manum levioris armature et pharetratos sagittarios, qui, quaqua versum incederent Germani, victualia et commeatum eis preriperent incenderentque. Hi alacriter jussa regis peregerunt, assiduisque ac subitis die noctuque incursibus eos infestantes vehementer afflixerunt, non paucos occiderunt, plurimos captivos duxerunt. | Незабаром він також послав значну кількість легкоозброєних і лучників з колчанами, які, в якому б напрямку не наступали німці, перехоплювали б їхні харчі та запаси і спалювали. Вони ревно виконували наказ короля, і постійними та раптовими набігами вдень і вночі завдали великої шкоди тим, хто на них нападав, убили багатьох і багатьох захопили в полон. |
| 8 | Postquam vero ad Vislam, flumen magnum, qui Prussiam a Polonia dividit, pervenerunt, in quo nusquam pontes erant aut naves, per ripam ejus incedebant, intenti, si qua trajectu invento penetrare ad magistrum potuissent. | Коли ж потім ті досягли Вісли, великої ріки, що відокремлює Пруссію від Польщі, на якій не було ані мостів, ні кораблів, вони рушили вздовж її берега, маючи намір знайти якийсь шлях, яким вони могли б пройти до магістра. |
| 9 | Quod licet interdum tentarint, trajicere tamen non poterant, tum quod Coscielecius eos ex illa parte fluminis tormentis terreret, tum quod regii illos ab hac etiam parte in citeriore ripa infestarent et nec navigia struere, nec tuto consistere sinebant. | Хоча вони подекуди намагалися, вони не могли переправитися через те, що Косцелецький налякав їх з того боку річки гарматами, а також тому, що королівські люди нападали на них також із цього боку на іншому березі, і не дозволяли їм будувати човни чи безпечно стати на стоянку. |
| 10 | Fluvius etiam ipse magnitudine aquarum ex assiduis pluviis auctus ac late diffusus trajectum eis plane negabat. Hiems enim humida ac pluviosa erat, nec usquam paludes ac flumina glacie congelata fuere. | Навіть сама ріка, що піднялася від постійних дощів і широко розлилася, повністю закрила їм прохід. Бо зима була мокра і дощова, і ніде не було боліт і річок, укритих кригою. |
| 11 | Quam ob rem copie ille germanice nude alimentis, destitute continuis incursantium impressionibus, vigilia, insomnitate, fame, frigore, pluviis ac morbis afflicte ac imminute sub Gedanum venientes, ternos globos e ternis tormentis versus menia ejacularunt. | З цієї причини це позбавлене припасів німецьке військо, змучене безперервними нападами неприятеля, уражене та зменшене нічницями, безсонням, голодом, холодом, дощами і хворобами, підійшовши під Гданськ, випустило три ядра з трьох гармат у напрямі Місяця. |
| 12 | Spe frustrati potiunde civitatis, tercio inde die in Pomeraniam ducalem conversi dilapsique execrantes militiam suam, non parvam exhibuerunt molestiam principibus, a quibus contra Polonos educti erant, acerbe ab eis exigentes stipendia, plerique ex his incurvati arboribusque innixi, alvum exonerantes mortui reperiebantur. | Втративши надію оволодіти містом, вони на третій день повернулися до княжої Померанії і, проклинаючи свій похід, завдали чималого клопоту своїм очільникам, які повели їх проти поляків, з гіркотою вимагаючи від тих платні, більшість із них були знайдені мертвими, навпочіпки та притуленими до дерев, коли вони випорожнювали кишечник. |
| 13 | Qui vero capti fuere, hi humaniter ac liberaliter apud Polonos habiti et per regem, dato viatico, vestibus et conductoribus, ne a quoquam violarentur, abire in Germaniam jussi sunt. | Що ж до тих, хто потрапив у полон, то з ними поляки повелися людяно та великодушно, і король наказав їм йти до Німеччини, давши їм кошти на дорогу, одяг і супроводжуючих, щоб ніхто їх не кривдив. |
| 14 | Interim vero dum he germanice copie pelluntur e Polonia, rex ad Bidgostiam cum consiliariis et cum reliquo equestri ordine comitia magna egit, consultatumque est diligenter de bello cruciferico continuando. | Тим часом, поки німецькі війська виганяли з Польщі, король провів у Бидгощі великі збори зі своїми радниками та рештою шляхти, де докладно обговорив продовження війни з хрестоносцями. |
| 15 | Ad quod prosequendum institutum fuit tributum publicum magnum in spirituales et seculares homines ab unacunque villa singuli floreni in moneta, ab unoquoque capite nobilium, patrum, filiorum, filiarum alii singuli floreni, a quolibet servitore grossi XV. a clero, a plebanis, a civibus, a colonis, ab omni denique hominum ordine grave tributum exactum, quo nunquam antea majus in Polonia fuisse auditum est; quod ad multas myriadus ascendisset, si fideliter ab omnibus collatum et integre in erarium illatum fuisset. | Щоб досягти цього, було встановлено великий громадський збір з духовних і світських людей з будь-якого міста, по одному флорину грошей з кожного шляхтича, з їхніх батьків, синів, дочок ще по одному флорину, з кожного слуги 15 грошей, з духівництва, з простолюдинів, з городян, з селян, з усіх станів людей, одним словом, був стягнутий великий збір, про більший за який ніколи не було чутно в Польщі; і він склав би багато мільйонів, якби його всі сумлінно внесли й у цілості вклали до скарбниці. |
| 16 | Et licet exactoribus appositi fuerint superintendentes propter fideliter conservandam hanc pecuniam, caveri tamen non potuerunt ingentia furta, peculatus et defraudatio fisci publici. Dimidia fere pars hujus tributi ad utrosque fures istos publicos pervenit. | І хоч для сумлінного збереження цих грошей до візників були приставлені наглядачі, проте, вони не змогли вберегти державну скарбницю від величезних крадіжок, розкрадань і шахрайств. Приблизно половина цього державного збору пішла двом злодіям. |
| 17 | Res enim nova erat et latus campus impune furandi, quum non facile calculi ratio iniri potuerit propter incertam ac infinitam capitum solventium tributum multitudinem. Voragines insuper publici boni, optimates, vel, si mavis, pessimates, alii parum, alii nihil contulerunt. Pars non levis tributi in quitantias, ut vocant, petatium distracta. | Бо це була нова річ і широке поле для безкарного розкрадання, коли нелегко було визначитися зі способом розрахунків через непевну та невизначену кількість осіб, що мали платити збір. Крім того, ненажерливі щодо громадського добра, у кращому випадку, чи, якщо хочете, у гіршому, одни внесли мало, а інші – нічого. А чимала частина збору була вилучена на сплату боргів, чи, як то кажуть, за розписки. |
| 18 | Turbulenter hec comitia magnisque clamoribus in illa castrensi multitudine acta sunt. Gravissime querele seu impressiones fuerunt equestris ordinis adversus magistratus publicos de iniquis judiciis, de pluralitate officiorum incompatibilium, deque multis id genus injuriis. | Цей сейм відбувся з великим галасом і гучними криками натовпу в тому таборі. Були дуже істотні скарги та тиск з боку шляхетського стану на державних високодостойників з приводу несправедливих судових рішень, з приводу нагромадження несумісних посад і щодо багатьох кривд такого роду. |
| 19 | Quibus tandem utcunque sedatis et in aliud tempus rejectis decrete erant ad regulanda negotia regni constitutiones vim legum habentes: | Нарешті, хоч їх заспокоїли та відклали ці питання на інший час, для впорядкування справ королівства були прийняті постанови, що мають силу законів: |
| 20 | De profectione nobilitatis ad bellum. De castellanorum potestate in bello. De mulctu absentium a bello. De emendandis ac corrigendis constitutionibus regni. De ratione agendi comitia. De pena turbantium conventus. De restitutione fugitivorum colonorum. De laboribus eorundem. De salariis officialium judiciis presidentium. De interdicta cum Marchitis mercatura. De non importando in Poloniam sale externo. Quemadmodum hec paulo inferius hoc in libro ad verbum perscripte sunt. |
Про похід шляхти на війну. Про повноваження каштелянів на війні. Про стягнення за неявку на війну. Про зміну та виправлення установлень королівства. Про порядок проведення сейму. Про покарання за зрив засідання. Про повернення утікачів-кріпаків. Про працю кріпаків. Про оплату головам судів. Про заборону торгувати з маркграфом. Про неввезення в Польщу іноземної солі. Саме у такий спосіб їх дослівно записано в книзі трохи нижче. |
| 21 | Constitutis hisce rebus, pulsis e regno hostibus, dimissa etiam domum ex castris nobilitate, misso preterea in supplementum exercitus mercenario milite in Prussiam, rex ipse cum consiliariis aliquibus a Bidgostia ad Brzescie, oppidum Cujavie, se contulit. | Влаштувавши ці справи, вигнавши ворогів із королівства, відпустивши шляхтичів із табору та відправивши найманців для поповнення війська у Пруссії, сам король з деякими радниками рушив із Бидгоща до Бжесця, міста в Куявії. |
| 22 | Ceterum antequam exercitus ille germanicus conflatus fuisset in Germania, cesar Carolus V. designaverat legatos ad pacem inter regem et magistrum constituendam. Verum cum audiisset exercitum hunc colligi, abstinuit tum ab oratorum missione. Tantam enim spem universa Germania de exercitu illo conceperat, ut pro certo sibi polliceretur, quod copiole ille ductu atque auspiciis magistri subito Polonos essent devorature. | Крім того, перед тим, як ця німецька армія була зібрана в Німеччині, цісар Карл V призначив послів для встановлення миру між королем і магістром. Але коли він почув, що це військо зібрано, утримався від негайної відправки речників. Бо вся Німеччина покладала стільки надії на це військо, що запевняла себе, що через цій невеликий загін та за провіщаннями магістра поляки раптом будуть пожерті. |
| 23 | At postquam ea spes conatusque irriti ceciderunt, nec principibus germanis sumptus ad alendum exercitum suppeterent, ne magister, auxilio eorum jam destitutus, de ditione sua in Prussia periclitaretur, verterunt mentes suas ad pacis consilia egeruntque cum ipso cesare et cum Ludovico, rege Hungarie, ut inissis legatis pacem vel inducias efficerent. | Але після того, як ці надії та зусилля виявилися марними, а німецькі князі не могли дозволити собі утримувати військо, то щоб магістр, якого і без того було позбавлено їхньої допомоги, не опинився під загрозою втрати свого панування в Пруссії, вони змінили свою думку на мирні наміри, і заходилися разом із самим цісарем, і з Людовиком, королем Угорщини, щоб через послів досягти миру або перемир’я. |
| 24 | Quos quidem legatos audiens rex ad se adventare, ad Thorunium se ex Brzescie recepit, ubi induciis quatuor annorum constitutis deductisque e Prussia utriusque partis copiis, ad Cracoviam est profectus. Earum induciarum litere adscripte sunt inferius. | Коли король почув про наближення цих послів до нього, він перейшов із Бжесця до Торуні, звідки, уклавши чотирирічне перемир’я на умовах виведення з Пруссії сил обох сторін, рушив до Кракова. Нижче наведено записи їхніх виступів. |
| 25 | Hisce autem tractatibus induciarum Petr. Tomicius, licet cum ceteris consiliariis vocatus fuerit, interesse tamen ac venire per adversam valetudinem non potuit. Is enim post finita comitia bidgostiensia ad episcopatum suum posnaniensem valetudinis curande gratia se contulerat. | Петро Томіцький, хоча його викликали разом з рештою радників, не зміг бути присутнім і прибути на цих переговорах через поганий стан здоров’я. Після завершення сейму у Бидгощі він поїхав до свого біскупства в Познані, щоб подбати про власне здоров’я. |
| 26 | Ad eum egrotum Cricius plerasque hic subscriptas admirandas epistolas mittebat. Qui recuperata tandem valetudine Cracoviam XV Maji ad regem venit, et gratissime magnaque omnium gratulatione atque leticia exceptus fuit. | Коли він хворів, Крицький надіслав численні гідні захоплення листи, наведені тут. Одужавши нарешті, 15 травня він прибув у Краків до короля, і всі зустріли його з прихильністю, великими привітаннями та радістю. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1855, , p. 337 – 339.
Вангровець () – місто у Великопольщі.
сто тисяч – неймовірна цифра. Можливо, помилка в рукопису. Прим. В. Т.
розписки – буквально «клаптики пергамену». Прим. В. Т.