1530 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | Anni Domini MDXXX memorabilia. | Року Господня 1530 пам’ятні події. |
| 2 | Sigismundus primus, rex Poloniae, tradito jam Magno Ducatu Lithuaniae serenissimo filio suo Sigismundo Augusto, magnopere cupiebat adhuc illum in regium fastigium sublevari seque vivente regem Poloniae nominari. | Польський король Сигізмунд Перший після того, як передав уже Велике князівство Литовське своєму найсвітлішому синові Сигізмунду Августу [18 жовтня 1529 р.], дуже бажав також, щоб той був піднесений до королівської корони і був найменований королем польським ще за його життя. |
| 3 | Quam ob causam universo regno Poloniae conventum generalem Petricoviae ad initium anni hujus 1530 indixit celebrandum, quem incepturus ex Lithuania summa hieme venit, ubique ab universo coetu consiliariorum ac equitum Polonorum filio in regem Poloniae electo constitutaque regni defensione, conventum ipsum Petricovia propter actum coronationis serenissimi filii Cracoviam transtulit. | З цієї причини він наказав влаштувати загальний сейм усього Королівства Польського на початку цього 1530 року в Петрокові, на який збирався вирушити з Литви, коли настав розпал зими, з тим, щоб його син був обраний королем польським зібранням усіх польських сенаторів і шляхтичів, і для забезпечення оборони королівства, а потім задля проведення коронації свого найяснішого сина переніс сам сейм із Петрокова до Кракова. |
| 4 | Legationem vero hanc, quae sequitur, coram rege senatuque de republica in comitiis Petricoviensibus consultante, Jacobus Seczygniewski, orator Joannis, regis Hungariae, quam in excusationem Hieronymi Laski attulerat, exposuit. | А ось послання, що слідує, яке виклав перед королем і сенатом, коли вони радилися про громадські справи на сеймі у Петрокові, Якуб Сечігневський, речник Яноша, короля Угорщини, яке він доставив в якості вибачення Єроніма Ласького. |
| 5 | In qua primum retulit primariam causam fuisse tanti exercitus Turcici in Hungariam irrumpentis regis Ferdinandi Carolique V. caesaris tumentes ac superbiae plenas litteras, quibus studio passim sparsis non solum in pugnam caesarem Turcarum provocabant, verum Belgradum illi ipsi e manibus brevi se minabantur extorsuros. | У ньому той [Янош?] спочатку повідомив, що головною причиною вторгнення такого великого турецького війська до Угорщини були пихаті та погордливі листи короля Фердинанда та цісаря Карла V, якими вони охоче розкидалися туди-сюди, не лише викликаючи турків на битву, але також погрожуючи незабаром вирвати з їхніх рук Белград. |
| 6 | His itaque litteris offensus imperator Turcarum ingentem contra illos eduxerat exercitum, a quo multas clades tam in hominibus caesis quam in direptione bonorum Austria passa fuit. Hungaria tamen precibus humillimis Joannis regis metu fuit liberata. | Отож, ображений цими листами імператор турків повів проти них величезне військо, від якого Австрія зазнала багато шкоди, як через убитих людей, так і через пограбовані добра. Проте Угорщина була врятована завдяки смиренним молитвам короля Яноша. |
| 7 | Prodierat enim in occursum Joannes, rex Hungariae, Turcarum tyranno, enixissime petens ab illo, ut regnum Hungariae benignitate sua a metu praesentis periculi, quod exercitus ejus minari videbatur, liberum efficeret, quod a Turca humili prece facile obtinuit. | Бо Янош, король Угорщини, вийшов назустріч тирану-турку, усіма силами благаючи того, щоб він через свою доброзичливість звільнив би Угорське королівство від страху перед теперішньою небезпекою, яка, як здавалося, загрожувала його війську, чого він легко досяг у турка покірливою мольбою. |
| 8 | Deinde in congressione illa quaerebat Turcarum caesar a Joanne, rege Hungariae, an Poloniae rex subsidia aliqua contra Ferdinandum (ex promissione in foederibus sibi facta) aliquando tulerit; cui respondit: se nunquam a rege Poloniae praesidia habuisse. | Тоді, під час цієї зустрічі, цісар турків запитав короля Угорщини Яноша, чи король Польщі коли-небудь надавав йому будь-яку допомогу проти Фердинанда (згідно з обіцянками, даними йому в угодах); на що він відповів, що ніколи не мав захисту від короля польського. |
| 9 | Quam ob rem jussit illum Turcarum caesar legationem ad regem Poloniae expedire, quae illi ipsi referret, imperatori Turcarum mirum admodum esse, quod ex promissione in foederibus expressa Joanni regi contra hostem illius non ferat auxilia. | З цієї причини турецький цісар звелів йому вислати посольство до короля польського, щоб він сам йому повідомив, що турецький імператор був дуже здивований тим, чому він не надав допомоги королю Яношу проти його ворога згідно з обіцянкою, висловленою в договорах. |
| 10 | Postea, quid sibi rex Poloniae responderit, intra decursum trium mensium sibi ut nuntiaret, serio ab illo postulavit. Sub finem legationis hujus inter cetera excusationem Hieronymi Laski ponit, illum diligentissime insinuans gratiae Majestatis regiae. | Потім, коли польський король відповів йому [,], що пошле до нього протягом трьох місяців, він [Янош] наполегливо вимагав цього. Наприкінці цього послання, між іншим, вміщено вибачення Єроніма Ласького, який старанно просив милості його королівської величності. |
| 11 | Hic autem orator dum oratorio munere in Polonia fungeretur, subita postea aegritudine correptus vitam exhalavit. Quod Petrus Tomicius, episcopus Cracoviensis, in epistola quadam ad Lucam de Gorka, castellanum Posnaniensem, Majorisque Poloniae capitaneum generalem, scripta refert. | Цей речник, коли виконував свою службу у Польщі, раптово захворів і помер. Про це повідомляє Петро Томіцький, краківський біскуп, у одному листі, написаному до Луки з Горки, каштеляна познанського, головного старости Великої Польщі. |
| 12 | Sigismundus Augustus, filius Sigismundi primi, regis Poloniae, Magni ducis Lithuaniae etc., vivente patre electus in regem Poloniae in conventu generali Petricoviensi. | Сигізмунд Август, син Сигізмунда I, короля польського, великого князя литовського та ін., був обраний польським королем ще за життя свого батька на загальному сеймі у Петрокові [20 лютого 1530 р.]. |
| 13 | Qualia munera data sint consiliariis regni in postulatione serenissimi filii in regem Poloniae, ex epistolis duabus liquet. | Які подарунки були надані радникам королівства з проханням, щоб найясніший син був королем Польщі, видно з двох листів. |
| 14 | Andreae Cricii, episcopi Plocensis, oratio inpostulat ad regnum Sigismundum Augustum electum regem Poloniae, Cracoviae. | Промова Анджея Крицького, біскупа плоцького, з якою він звернувся у Кракові до Сигізмунда Августа, обраного королем Польщі. |
| 15 | Exceptio regis Sigismundi primi in ecclesia cathedrali Cracoviensi per Petrum Tomicium, episcopum. | Застереження короля Сигізмунда Першого в кафедральному костелі Кракова через біскупа Петра Томіцького. |
| 16 | Coronatio Sigismundi secundi, regis Poloniae. In qua quidem coronatione meminit Gorscius hoc accidisse: dum, inquit, rex recens coronatus in throno illo urbis residet, avis quaedam, niso similis, pustułka lingua Polona nuncupata, quae mures capit ac infestat, supra thronum in alto volitabat. Quod augurium apud intelligentes homines non satis gloriosi futuri ejus imperii existimatum fuit. | Коронація Сигізмунда Другого, короля Польщі. Під час же цієї коронації, як згадує Гурський, сталося, що поки, каже він, новокоронований король сидів на тому троні міста, якийсь птах, подібний до того, що польською зветься «пустулка», тобто, боривітер, який ловить і поїдає мишей, ширяв високо над троном. Це знамення серед обізнаних людей не вважалося достатньо славетним для його майбутнього правління. |
| 17 | Obligatio filii regii, Sigismundi Augusti, regis Poloniae, quod veniens ad annos aetatis suae legitimos jusjurandum faciet ad jura subditis servanda. | Зобов’язання сина короля Польщі Сигізмунда Августа, що досягнувши повноліття, він принесе присягу своїм підданим зберігати закони. |
| 18 | Sponsio Bonae reginae pro filio rege, quod jura subditis suis servabit. | Обітниця королеви Бони стосовно свого сина, короля, що він буде дотримуватися закону для своїх підданих. |
| 19 | Pomeraniae duces feudum suum praestabunt Sigismundo Augusto, regi Poloniae, cum ad aetatem legitimam pervenerit. | Герцоги Померанії виконають ленні обов’язки перед Сигізмундом Августом, королем Польщі, коли він досягне повноліття. |
| 20 | Excommunicatio in Joannem, regem Hungariae, a Clemente papa VII per Italiam, Germaniam Hungariam, Bohemiam publicata. | Відлучення Яноша, короля Угорщини, розіслане папою Климентом VII по всій Італії, Німеччині, Угорщині та Чехії. |
| 21 | Epistola Joannis, regis Hungariae, ad Clementem VII, pontificem Romanum. Quae purgatoria et quodammodo ex doloris stimulatione vehemens esse videtur. | Послання короля Угорщини Яноша до римського понтифіка Климента VII. Воно здається спокутувальним і певним чином жорстоким, викликаючи біль. |
| 22 | Monitorium pontificis Romani adversus Joannem Laski, archiepiscopum Gnesnensem, propter nepotem, qui Turcos in Hungariam adduxerat. | Зауваження римського понтифіка Янові Лаському, архібіскупу Гнезненському, через його племінника, який привів турків до Угорщини. |
| 23 | Responsum a Sigismundo I, rege Poloniae, Joanni de Lasko, Gnesnensi et Lenczyciensi praeposito, oratori regis Hungariae. In quo inter cetera ad ferenda auxilia regi Hungariae contra Ferdinandum sic fuit responsum: | Відповідь Сигізмунда І, польського короля, Яну з Ласького, наміснику гнезненському та ленчицькому, речнику короля Угорщини. У ньому, між іншим, про допомогу королю Угорщини проти Фердинанда відповідали так: |
| 24 | Quod, inquit, pertinet ad ferenda subsidia, licet jam multoties Majestas sua satis abunde declaraverit serenissimo regi Hungariae, tamen ipsamet illius Majestas id plane intelligere potest, quibus rationibus cogatur Majestas sua neutralis et aliena esse ab hoc bello, propterea quod utrique parti foederibus, necessitudine et affinitate juncta sit, quodque bellum hoc modis omnibus dissuaserit et concordiam et pacem summo studio procurarit. Cujus conficiendae, si in alterutram partem declinaret, procul dubio occasio et spes omnis praecideretur. | Що ж, – каже він, – стосується надання допомоги, то його величність уже багато разів досить докладно пояснював найяснішому королю Угорщини, хоча його величність і сам може це ясно зрозуміти, з яких причин його величність змушений бути неупередженим і безстороннім у цій війні, з обома сторонами якої він поєднаний договорами, дружніми відносинами та родинними зв’язками, і він будь-якими засобами хотів би відвернути цю війну і з особливою старанністю домігся б згоди та миру. |
| 25 | Caroli V, imperatoris Romani electi, ad Hispanos de suo in Italiam discessu oratio. | Промова Карла V, обраного римським імператором, до іспанців під час його від’їзду до Італії. |
| 26 | Romuli Amasaei de pace oratio, habita Bononiae in coronatione Caroli V, Romani imperatoris electi, et principum inter se reconciliatione. | Промова Ромуло Амасео про мир і примирення государів між собою, проголошена в Болоньї з нагоди коронації Карла V, обраного імператора римлян. |
| 27 | Confoederationem Venetorum cum pontifice, caesare, rege Bohemiae, duce Mediolani, Stephanus Brodericus, episcopus Sirmiensis, in epistola quadam ad Tomicium scripta refert. | Стефан Бродеріч, біскуп сремський, розповідає в певному листі, написаному до Томіцького, про союз венеційців із понтифіком, цісарем, королем Чехії і герцогом Мілана. |
| 28 | Legatio a Sigismundo primo, rege Poloniae, ad regem Joannem Hungariae data domino Opaliński, custodi Posnaniensi, canonico Cracoviensi, ut nomine Majestatis regiae illum hortaretur, ut ad concordiam ineundam pacemque cum Ferdinando faciendam animum voluntatemque suam inclinaret. | Послання польського короля Сигізмунда Першого до угорського короля Яноша, доручене пану Опалінському, настоятелю познанському, каноніку краківському, щоб іменем його королівської величності закликати його розум і волю схилитися до досягнення згоди і миру з Фердинандом. |
| 29 | Huic legationi responsum fuit per eundem oratorem, qui retulerat, Joannem regem propensum admodum esse ad ineundam concordiam et pacem cum Ferdinando, modo ut haec ipsa pax et concordia non alio in loco, quam in regno Poloniae tractaretur. | Цьому посольству відповів той самий речник, який повідомляв, що король Янош дуже схильний прийти до згоди та миру з Фердинандом, так що про цей мир і згоду слід домовитися не в іншому місці, як у Королівстві Польському. |
| 30 | Asserebat enim, Vratislaviam huic rei perficiendae non esse locum convenientem idque multis idoneis ac necessariis rationibus. Tempus etiam negotii hujus perficiendi mittendorumque in Poloniam legatorum suorum ad festum divi Jacobi rex ipse Joannes prorogari voluit, fortasse proptera, ut ad tractationem concordiae orator ipsius a caesare Turcarum redire possit, quem ex arbitrio regis Poloniae in Turciam mittere decreverat, sciscitare cupiens, quid etiam Turcarum imperator de hac ipsa concordia sentiret; est autem hoc responsum positum. | Бо він стверджував, що Вроцлав не є доречним місцем для досягнення цієї мети з багатьох слушних і необхідних причин. Час же для завершення цієї справи та для відправлення своїх послів до Польщі сам король Янош хотів би подовжити до дня святого Якова [25 липня], можливо, для того, щоб міг повернутися до перемовин про мир від турецького цісаря сам речник, якого він вирішив відправити до Туреччини за гадкою польського короля, який хотів знати, як відгукнеться на цю згоду імператор турків; і ця відповідь наводиться. |
| 31 | Joannes Dantiscus Bononia ad Tomicium, episcopum Cracoviensem, scribens, haec verba epistolae subjunxerat: | Ян Дантишек, який писав із Болоньї краківському біскупу Томіцькому, додав до листа такі слова: |
| 32 | Quid futurum sit de pace nuper facta inter pontificem, caesarem, Venetos, ducem Franciscum Sfortiam, nescio. Ea, quae inter caesarem et regem Angliae paulo ante fuit confecta, jam incepit exspirare. Rex enim ille repudiavit conjugem suam et amitam caesaris, neque dicit se curare hac in re pontificem, cum habeat duos primates et legatos natos in regno suo, asserens eos tantum habere facultatis, quantum pontifex. Vereor, ne isti novi motus aliquid tale etiam inter Caesarem et regem Galliae pro tempore solutionis, quod instat pro Martio futuro, efficiant. | «Не знаю я, що станеться з нещодавно укладеним миром між понтифіком, цісарем, венеційцями та герцогом Франческо Сфорца. Те, що було укладено трохи раніше між цісарем і королем Англії, вже почало хиріти. Бо той король розлучився зі своєю дружиною і тіткою цісаря, і каже, що не оглядається на понтифіка в цій справі, оскільки має двох примасів і легатів, народжених у його королівстві, стверджуючи, що вони мають таку ж владу, як понтифік. Я боюся, якби ці нові рухи не призвели б до чогось подібного навіть між цісарем і королем Франції щодо строку платежу, який призначено на наступний березень». |
| 33 | Haec ille. Joannis Dantisci Sylva elegiaco carmine conscripta, qua indutias Polonicas cum Turcis susceptas defendit. | Тим же Яном Дантишеком написана елегійна поема «Хащі», в якій він захищає перемир’я, укладене поляками з турком. |
| 34 | Sequuntur litterae Sigismundi, regis Poloniae, Ferdinandi, regis Bohemiae, Georgii, ducis Saxoniae, Joannisque, regis Hungariae, vicissim ad se scriptae, quibus serenissimus rex Poloniae inter hos duos reges, de regno Hungariae secum certantes, concordiam et pacem stabilire ac perficere conabatur. | Нижче подано польського короля листи Сигізмунда, чеського короля Фердинанда, , саксонського герцога Георга та короля Угорщини Яноша, написані по черзі один до одного, в яких найсвітліший король польський намагався встановити повну злагоду та мир між цими двома королями, які змагалися один з одним за королівство Угорщини. |
| 35 | Serenissimus rex Poloniae monitorium in primatem regni sui, a summo pontifice missum, non solum extendere noluit, verum illud Romam remisit, asserens primatem regni sui jurisdictioni suae non subjacere. | Найсвітліший польський король не тільки відмовився поширити зауваження примасу свого королівства, надіслане верховним понтифіком, але й відіслав його назад до Риму, стверджуючи, що примас його королівства не підлягає суду папи. |
| 36 | Epistola Cricii, episcopi Plocensis, ad Sigismundum, regem Poloniae, ex qua facile liquet illi injunctum fuisse munus discernendarum limitum et injuriarum inter Masoviae et Prussiae terras. | Лист плоцького біскупа Крицького до короля Польщі Сигізмунда, з якого легко побачити, що йому було дано доручення розмежувати кордони та розсудити кривди між землями Мазовії та Пруссії. |
| 37 | Sequuntur Dantisci epistolae ad Sigismundum, regem Poloniae, et ad Tomicium episcopum, dum apud Carolum V. oratorio munere fungeretur, satis longae ac variis de rebus scriptae. | Слідують листи Дантишека до польського короля Сигізмунда і до біскупа Томіцького, коли він виступав речником перед Карлом V, досить довгі й написані на різні теми. |
| 38 | Memoriale a Dantisco caesari datum, in quo refert originem fratrum Hierosolymitanorum ordinis Teutonici, quomodo in Prussiam a Conrado, Masoviae duce, ex Germania accersiti in auxilium contra infideles Pruthenos devenerunt. | Пам’ятна записка, надана Дантишеком цісарю, в якій він розповідає про походження єрусалимських братів Тевтонського ордену, про те, як вони прийшли до Пруссії з Німеччини за Конрада, князя Мазовії, щоб допомогти проти невірних пруссів. |
| 39 | Plenipotentia tractandi concordiam inter Ferdinandum et Joannem, reges Hungariae. | Повноваження для перемовин щодо укладення договору між Фердинандом і Яношем, королями Угорщини. |
| 40 | Plenipotentia ad tractandum matrimonium inter liberos Sigismundi et Ferdinandi regum. | Повноваження вести перемовини про шлюб між дітьми королів Сигізмунда і Фердинанда. |
| 41 | Instructio a Sigismundo, rege Poloniae, data legatis et commissariis Posnaniam missis iit iisdem negotiis, quae in superioribus plenipotentiis sunt expressa. | Настанови, дані королем Польщі Сигізмундом послам і уповноваженим, посланим з Познані в тих саме справах, які були викладені в попередніх повноваженнях. |
| 42 | Justum volumen epistolae legatorum, qui Posnaniam fuerant missi, ad Sigismundum, regem Poloniae, qua referunt, quid cum legatis Ferdinandi et Joannis regum in negotiis sibi commissis ab illis tractatum ac perfectum sit. | Цілий том листів послів, які були послані в Познань до польського короля Сигізмунда, в яких вони повідомляють, про що вони домовились і досягли з послами королів Фердинанда та Яноша в доручених їм справах. |
| 43 | Indutiae unius anni inter Ferdinandum et Joannem reges, per oratores et legatos principum mediatorum factae et compositae. | Однорічне перемир’я між королями Фердинандом та Яношем, досягнуте та укладене при посередництві речників і послів государів. |
| 44 | Tractatus matrimonialis inter liberos Sigismundi et Ferdinandi regum. | Шлюбний договір між дітьми королів Сигізмунда і Фердинанда. |
| 45 | Legatio a Sigismundo primo, rege Poloniae, ad conventum Marienburgensem missa, in qua enumeratis aliquot periculis et difficultatibus, dominiis suis imminentibus, ut maturius sibi et subditis suis opportuno consilio provideret, comitia Petricoviae pro festo S. Andreae apostoli instituit celebranda, in quibus ne Majestas sua quidquam inconsultis prius illorum Dominationibus statuere velle videretur, praesertim quod ad res istarum terrarum pertinet, hortari illas, ut istae prius inter se conferant et consulant, quo pacto Majestas sua his omnibus periculis et novi magistri conatibus resistere et providere deberet. | Послання, надіслане королем Польщі Сигізмундом Першим на збори в Марієнбурзі, яким, перерахувавши кілька небезпек і труднощів, що загрожували його володінням, щоб швидше надати собі та своїм підданцям відповідну раду, він скликав сейм у Петрокові, який мали влаштувати на свято св. Андрія апостола [30 листопада], на якому його величність, здається, не хотів встановлювати щось в їхніх володіннях без попереднього обговорення, особливо щодо речей, які стосувалися їхніх земель, і він закликав їх, щоб вони насамперед між собою обговорили та порадились, за яких умов його величність має протистояти усім цим небезпекам й намаганням нового магістра, і яких заходів для цього має вживати. |
| 46 | Demum ad ipsa comitia Petricoviam se conferant, consulturi illic cum Majestate sua et aliis dominis consiliariis regni de his omnibus, quae necessaria ac opportuna viderentur. | Нарешті, нехай вони доповідають на самому сеймі в Петрокові і радяться там з його величністю та іншими панами та радниками королівства про всі ті речі, які здаватимуться необхідними та доцільними. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1906, , p. 1 – 4.
Єронім Ласький (, 1496 – 1541) – племінник примаса Яна Ласького, на початку 1528 р. в якості посла Яноша Заполья відвідав Стамбул, де 29 лютого уклав перемир’я між Заполья та Сулейманом І. Водночас, не маючи повноважень, Єронім Ласький подовжив строк перемир’я з султаном також від імені Польщі. Прим. В. Т.
Ян з Ласького (, 1499 – 1560) – брат Єроніма Ласького, ще один племінник примаса Польщі, в 1539 р. був деканом гнезненським, пізніше перейшов на кальвінізм. Прим. В. Т.
від'їзд до Італії – у зв’язку з коронацією імператором Священної Римської імперії, що її здійснив 24 лютого 1530 р. в Болоньї папа Климент VII. Прим. В. Т.
Ромуло Амасео (, 1489 – 1552) – італійський гуманіст, на той час професор поезії та риторики Болонського університету. Прим. В. Т.
Стефан Бродеріч (, 1480? – 1539) – хорватський і угорський церковний діяч, канцлер Угорського королівства.
розлучився зі своєю дружиною – процес про анулювання шлюбу між Генріхом VIII та Катериною Арагонською розпочався ще навесні 1527 р., у червні 1529 р. королеву було офіційно звинувачено у кровозмішанні (бо перед Генріхом вона була одруженою з його старшим братом Артуром), а остаточно шлюб Генріха та Катерини було визнано анульованим тільки у травні 1533 р. Прим. В. Т.
Хащі – Nostrorum temporum calamitatibus silva (Хащі лих нашого часу). Bononia, 1530 (того ж року видано в Кракові, Кельні та Антверпені). Прим. В. Т.
Конрад (, 1187 – 1247) – перший мазовецький князь (1207 – 1247), у 1226 р. віддав хрестоносцям Хелминську землю.
нового магістра – мається на увазі Вальтер фон Кронберг (, 1477 – 1543), ландмейстер Тевтонського ордена в Німеччині, який не визнав секуляризації ордена, здійсненої Альбрехтом Гогенцоллерном, у грудні 1527 р. призначений імператором Карлом V «адміністратором посади великого магістра». Прим. В. Т.