1522 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | Anni Domini Millesimi Quingentesimi Vigesimi Secundi memorabilia. | Року Господня тисяча п’ятсот двадцять другого пам’ятні події |
| 2 | Circa finem anni MDXXI post conventum in castris ad Bidgostiam turbulenter actum et post initas cum Alberto, marchione brandeburgen. magistro Cruciferorum quadriennales inducias, indictus fuit conventus generalis regni in Piotrkow ad diem SS. Simonis et Judae, qui in sequenti anno MDXXII finitus fuit, ad quem literis consuetis senatus regni convocatus erat. | Наприкінці 1521 року, після бурхливого сейму у Бидгощському таборі та початку чотирирічного перемир’я з Альбрехтом, маркграфом бранденбурзьким і магістром хрестоносців, був оголошений загальний сейм королівства в Петрокові в день святих Симона та Юди [28 жовтня], що закінчився наступного 1522 року і на який сенат королівства був викликаний звичайними листами. |
| 3 | In hoc autem conventu praecipue de Tartaris tractatum fuit, cum quibus etsi tum foedus intercesserat, tamen cum illi omnia ex suo tantum commodo metiri soleant fideique nullam rationem habeant, ob id nihil firmi Mtas. regia sibi ex illorum parte polliceri poterat; cupiebat igitur diligentissimam hujus rei in praesenti conventu provisionem fieri et custodiam. | На цьому ж сеймі головним чином йшлося про татар, з якими, хоч тоді й було укладено угоду, але, оскільки вони звикли міряти все тільки власною вигодою і нехтувати вірністю, тому й королівська величність ні на що не могла твердо розраховувати з їхнього боку. Тому він хотів, щоб на тодішньому сеймі це питання було розглянуто якнайретельніше, і були б вжиті належні заходи та зроблені перестороги. |
| 4 | Accedebat et regni Ungariae calamitas, quae ob vicinitatem non minoris quam propria aestimanda erat. Eo enim succumbente, parvam regni Poloniae quoque firmitatem fore. Ac proinde consultandum etiam, quomodo aut vicino regno laboranti opitulandum, aui domi, ubi haec calamitas in regnum Poloniae devolveretur, sustineri et arceri possit. | Загроза насувалася на Угорське королівство, яка через його близькість, мала бути не меншою для власного. Бо, зазнавши її, Польське королівство також мало б невеликий спокій. І тому також треба було порадитися, чи слід працювати, щоб підтримати сусіднє королівство, чи якщо б ця загроза повернула до королівства Польського, можна було б вдома її стримати і відвести. |
| 5 | De negotio Pruthenico quoque deliberatum fuit, cognitionem arbitrarem super juramento magistri et novis differentiis in eo ipso negotio fieri debere. Quia autem Mti. regiae in Lithuaniam proficiscendum erat, ideo hunc convenium indixerat, ut bono ordine in regno constituto cum minori cura et sollicitudine in Lithuania ageret. | У прусській же справі було вирішено, що рішення про присягу магістра повинно бути прийнято на основі розгляду відомостей про нові відмінності у цьому самому питанні. Але оскільки сама королівська величність мала слідувати до Литви, він для того призначив цей сейм, щоб завдяки доброму порядку, встановленому в королівстві, діяти в Литві з меншою турботою та занепокоєнням. |
| 6 | Praecesserunt hunc generalem convenium particulares in omnibus districtibus conventus, sed in Szroda conventus particularis terrae posnaniensis admodum turbulenter actus fuit, fremente nobilitate in Lucam de Gorka, castellanum et capitaneum Majoris Poloniae, quod plerique eum pro destructore boni publici habebani. | Цьому загальному сейму передували місцеві сеймики в усіх округах, але в Сьроді на місцевому сеймику Познанської землі відбувалися дуже бурхливі події, спричинені великим гнівом проти Лукаша з Горки, каштеляна і старости Великої Польщі, якого багато хто вважав руйнівником суспільного блага. |
| 7 | Itaque in hac dissensione nulli nuncii ad conventum electi fuerunt. Quam Mtas. reg. pacatam reddere cupiens, Petrum Tomicium, epum. posnaniensem et vicecancellarium, eo misit, qui tandem effecit, ut nuncii quidem mitterentur, sed cum limitata potestate. | Отож, через цей розбрат не було обрано послів на сейм. Тому королівська величність, бажаючи досягти миру, послав Петра Томіцького, біскупа познанського та віце-канцлера, який, нарешті, досяг того, щоб вони відправили послів, але з обмеженими повноваженнями. |
| 8 | Licet vero in eo conventu regiae Mti. generalem belli expeditionem faciendi, si ingens aliquod periculum immineret, potestas data esset, ne tamen ob levem aliquam hostium incursionem universum equestrem ordinem movere opus esset, contributio per fertones ex quolibet manso, exactio civilis et contributio liquidorum et cusio monetae ad mercenarium militem alendum est decreta, atque ex hac collatione pecuniae bis mille equitum per tres anni partes in terris Russiae ali debere decretum. | Хоча, правда, на тому сеймі королівській величності було надано повноваження здійснювати воєнні походи, якщо загрожувала б якась велика небезпека, щоб, однак, через якесь незначне вторгнення ворога не доводилося б скликати весь шляхетський стан, були постановлені внески фертонами з кожного маєтку, податок на міста і внески напоями та карбування монети для забезпечення найманців, і щоб на зібрані так гроші дві тисячі вершників вислати на три роки в землі Русі. |
| 9 | Decretum quoque est, ut jura, statuta et consuetudines regni in meliorem formulam redigerentur. | Було також постановлено, щоб закони, статути та звичаї королівства були приведені до кращого викладу. |
| 10 | Quae omnia tum fuerunt approbata, contributione excepta; in quam cum nuncii terrae posnaniensis consentire nollent, eos et reliqui omnes subsequuti. | Все це тоді було затверджено, крім грошового внеску, стосовно якого, після того як посли Познанської землі на нього не погодилися, то й решта всі наслідували їх. |
| 11 | Ob quam causam rex alios conventus particulares in singulis palatinatibus indixit, in quibus contributio sex tantum grossorum ex singulis laneis est decreta et ad regem per nuncios in Lithuaniam delata. Quam cum rex an susciperet diu deliberasset, suscepit tamen et pro exiguitate pecuniae paucos quoque milites ad Russiae praesidia scribi imperavit. | З цієї причини король призначив інші особливі збори в кожному воєводстві, на яких було постановлено платити тільки шість грошей з кожного лану, про що посланці повідомили королю у Литві. Король хоч довго міркував, чи прийняти це, але все ж прийняв, але через брак грошей наказав послати на оборону Русі лише небагатьох вояків. |
| 12 | In hoc conventu piotrkoviensi Radwankowski, rothmagister, judicum sententiis ob proditionem castri Ornetae in Prussia perpetuo infamis et sine honore pronundatus est. | На цьому сеймі в Петрокові полковника Радванковського судді засудили до ганьби та безчестя за зрадницьку здачу табору Орнета в Пруссії. |
| 13 | Legatio a Stanislao et Janussio, ducibis Masoviae, ad Sigismundum, regem, pro restitutione terrae plocensis. Responsum a rege ad legationem ducum: terram plocensem juste et debite ad regnum devolutam esse et ideo non teneri ad restitutionem. | Посольство від Станіслава та Януша, князів мазовецьких, до короля Сигізмунда про повернення плоцької землі. Відповідь короля на послання князів: плоцька земля була справедливо й належним чином передана королівству, і тому вона не повинна повертатися. |
| 14 | Legatio a Sigismundo rege ad conventum norimbergensem data Petro Kmitae, marschalco curiae, quae post salutationem tardioris ad imperii comitia adventus causas continet, postea calamitatem recenset, quae ab Infidelibus maxime nunc imminet, maxime vero a Turcis, qui ob interceptas arces et loca, quibus non tantum ad Ungariam, sed ad alia quoque dominia vicina sibi januam patefecerint, atque eam ob causam facto delectu et apparatu ad universam remp. Christianorum occupandam jam in procinctu esse, ad quam expeditionem et Tartaros magno stipendio conduxisse. | Посольство від короля Сигізмунда до Нюрнберзького рейхстагу, доручене Петру Кміті, дворовому маршалку, яке після привітань пояснювало причини затримки з прибуттям на імперський рейхстаг, а потім звернулося до загрози, що зараз особливо насунулася від невірних, а особливо турка, який захопленням замків й місць, здійсненим не тільки в Угорщині, але й в інших сусідніх володіннях, відчинив собі двері, і з цієї причини, зробивши вибір і спорядження, він уже готувався до того, щоб захопити всю християнську спільноту, і для цього походу за велику платню привів татар. |
| 15 | Proinde Sermum. regem Poloniae caesarem ceterosque principes in eo conventu congregatos rogare, ut jam laborantibus et defessis adsint ope celeri, se quidem libenter subsidium aliquod Ludovico, regi Ungariae, praestare velle, sed cum inter Turcam et Tartarum ita conventum sit, ut simul regnum Poloniae impetere velint, si solus tantam vim sustinere suosque defendere et tueri posset, bene se officio suo functum arbitraretur. | Через це найясніший король польський просив цісаря та інших князів, які зібралися на тому рейхстазі, щоб вони подбали про тих, хто вже попрацював і втомився, і щоб вони мали люб’язність надати якусь допомогу Людовику, королю Угорщини, адже, оскільки зібралися турки й татари, і побажали б водночас напасти на королівство Польське, то якби він один міг протистояти такій силі й оборонити та захистити своє, він вважав би, що виконав свій обов’язок. |
| 16 | Nec ex Lithuania ullas copias educi posse, cum et illa acerrimum hostem, Moscum scilicet, habeat. | І він не мав також змоги вивести війська з Литви, оскільки вона також має найзапеклішого ворога, а саме московита. |
| 17 | Legatio a Sigismundo, rege, ad Ludovicum, regem Hungariae, data Joanni de Tarnow, castellano vojnicensi, qua gratulatur de nuptiis cum Maria, Caroli V., imperatoris, sorore, confectis, deinde condolet ob interceptas quasdam a Turcis arces, ei consilia Tartarorum et Mosci aperit, hortaturque, ut non attendendo ad externa subsidia ipse cum suis dominiis ita res suas ordinet et disponat, ut se suosque conservare possit. | Посольство від Сигізмунда, короля, до Людовика, короля Угорщини, доручене Яну Тарновському, каштеляну войницькому, в якому він вітає того з одруженням з Марією, сестрою імператора Карла V, далі він співчуває з приводу захоплення турками деяких фортець і розкриває йому плани татар і московита, і закликає його, щоб він, не сподіваючись на зовнішню допомогу, так упорядковував свої володіння і свої справи і розпоряджався ними, щоб мав змогу зберегти себе і своє. |
| 18 | Commendatur et negotium pruthenicum super arbitramento inter Sermum. regem Poloniae et magistrum de Prussia faciendo. Agebatur et de moneta, quae ad instar monetae regni Poloniae Swidniciae cudebatur. | Обговорювалася також і прусська справа щодо необхідності розсудити найяснішого короля Польщі та магістра Пруссії. Йшлося і про монету, яку карбували у Свідниці як монету Польського королівства. |
| 19 | Visenda erat et regina Ungariae illique propter nuptias et coronationem regio nomine gratulandum. Injunctum erat et omnes status atque ordines regni Bohemiae salutare et ipsorum fidem et officium erga principem suum commendare eosque, ut porro sese in omnibus fideles subditos exhibeant, exhortari. | Мали відвідати королеву Угорщини, щоб від імені короля віншувати її з одруженням і коронацією. Було також наказано привітати всі верстви та стани Чеського королівства й відзначити їхню вірність і відданість своєму государеві, та закликати їх в усьому виявляти себе вірними підданими. |
| 20 | Responsum Friderici, palatini Rheni, Bavariae ducis et caeterorum imperii oratorum datum Viennae Petro Kmitae, marschalco et oratori regis Poloniae, quo promittunt controversiam inter Sermum. regem Poloniae et magistrum Prussiae transigendo definiendam. | Відповідь Фрідріха, палатина Рейнського, герцога Баварії, та решти речників імперії, дана у Відні Петру Кміті, маршалкові та речнику короля Польщі, в якому вони обіцяють визначитись у залагодженні суперечки між найяснішим королем польським і магістром Пруссії. |
| 21 | Responsa domiorum oratorum s. romani imperii data oratoribus regis Hungariae super petitione auxiliorum contra Turcas. | Відповіді місцевих речників Священної Римською імперії, надані речникам короля Угорщини на його прохання про допомогу проти турків. |
| 22 | Responsum a rege Sigismundo nunciis epi. varmiensis, quo diligenter se curaturum inter tractatus cum magistro promittit, ut bona omnia episcopo et capitulo, per ipsum ablata, in potestatem illorum denuo redeant. | Відповідь короля Сигізмунда посланцям біскупа Вармії, в якій він обіцяє старанно піклуватися під час переговорів з магістром, щоб усе забране тим майно біскупа та капітулу знов повернулися під їхню владу. |
| 23 | Sigismundus, rex, Adriano VI., papae significat: episcopatum culmensem erectum et dotatum esse a ducibus Poloniae et antiquitus ad metropolitanam ecclesiam gnesnensem spectasse et idcirco nulla ratione teneri ad evocationem synodalem episcopi rigensis. | Сигізмунд, король, повідомляє папі Адріану VI, що хелминське біскупство було засноване і обдароване князями Польщі, і в давнину вважало материнською Гнезненську церкву, тому немає жодної причини, щоб його закликав на синодальні збори біскуп Риги. |
| 24 | Legatio a Sigismundo, rege, ad caesarem Carolum V. data Joanni Dantisco in causa petitionis auxilii contra Infideles et arbitrariae cognitionis inter Mtem. regiam et magistrum Prussiae, de hereditate neapolitana et evocatione Gedanensium et Elbingensium ad cameram imperialem. | Посольство від короля Сигізмунда до цісаря Карла V, доручене Яну Дантишеку, у справах прохання про допомогу проти невірних і вирішення суперечки між королівською величністю і магістром Пруссії, про неаполітанську спадщину та про виклик городян Гданська та Ельблонга до імператорського суду. |
| 25 | Legatio summaria ad comitia Prussiae instituta pro die S. Michaelis, ut negotia in eo conventu tractanda ad effectum veniant, ut omnes discordiae nobilitatis et civium inter se exortae sopiantur, ut contributio, quae omnes attingat, decernatur et theloneum Gedani a sale maritimo statuatur, de moneta magistri invalida non recipienda, de cudenda sub signis et titulo regiae Mtis. moneta, | Узагальнення послання до прусських зборів, скликаних на день святого Михайла [29 вересня]: щоб рішення у справах, що мали бути обговорені на цих зборах, виконувалися б, щоб усі розбіжності між шляхтою та городянами, які виникли між ними, могли бути припинені, щоб могли бути прийняті рішення про внески, які стосувалися б усіх, і про запровадження у Гданську податку на морську сіль, і про те, щоб не приймати фальшованих монет магістра, і що монету слід карбувати зі знаками та титулом королівської величності, |
| 26 | et ut officialibus aut subditis dni. magistri querentibus justitia fieret, ut causae diferentiarum cum nunciis Cruciferorum diligenter transigantur, ut de negotiatione cum subditis ordinis id, quod magis expedire videretur, statuerent et ut considant, quomodo tumultus intestini in civitate gedanensi componi et pacari possint. | і щоб стосовно посадових осіб або підданців пана магістра за позовами скаржників здійснювалося правосуддя, і щоб причини суперечок були ретельно залагоджені з послами хрестоносців, і щоб було розглянуто, і вони вирішили, що здавалося б найкращим, щоб прискорити переговори з підданцями ордену, і щоб вони обговорили, як можна було б примирити й заспокоїти внутрішні заворушення у гданській громаді. |
| 27 | Sigismundus, rex, Adriano VI, collationem episcopatuum in regno Poloniae ad se pertinere et sui juris patronatus esse significat. | Король Сигізмунд зазначив Адріану VI, що об’єднання біскупств у Польському королівстві належить йому і є його патронатним правом. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1857, , p. 1 – 3.
Сьрода – , місто у Великій Польщі, традиційне місце сеймиків.
фертони – грошово-лічильна одиниця у середньовічній Польщі, чверть гривні або 12 грошів. Прим. В. Т.
Орнета – , місто на півночі сучасної Польщі.
плоцька земля – Плоцьке князівство, яке первинно було частиною Мазовецького князівства, і протягом XIV – XV століть неодноразово то відокремлювалося у самостійне володіння, то долучалося до інших уділів мазовецьких князів, було приєднано до Корони Польської після раптової смерті у лютому 1495 р. останнього плоцького князя Януша II, незважаючи на домагання брата небіжчика, варшавського князя Конрада II Рудого, батька Станіслава і Януша III. Прим. В. Т.
Свідниця – у Нижній Силезії. У 1517 – 1527 рр. в ньому карбувалися свідницькі півгроші з іменем Людовика Чеського та Угорського, які мали зовнішній вигляд, дуже близький до польських, але містили значно менше срібла. Поширення цієї фактично фальшованої монети, яка обмінювалася на повноцінну польську, чинило негативний вплив на економіку Польщі. Прим. В. Т.
Адріан VI () – папа римський (1522 – 1523).