Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Слово до читача

Дегодюк Е.Г.

Якщо ідея істинна, то вона належить всім, хто здатний її осягнути. Істинна ідея не може бути новою, оскільки істина не є продуктом людського розуму. Вона існує незалежно від нас, і все, що ми повинні зробити – це прагнути зрозуміти її.

Рене Генон

Шановний читачу! У цій історичній розвідці я подав неупереджений і об’єктивний історичний матеріал, в якому простежено долю давнього слобідського козацького сотенного містечка, а нині с. Лиман, що на Зміївщині Харківської області, та наведено роздуми про долю свого народу. Кожна історія є суб’єктивною. Її пишуть окремі люди, пропускаючи події через своє світосприйняття. Я дивився на ці події очима українця, у якого болить душа за Україну – її минуле, сучасне, майбутнє, тішать здобутки свого народу і болять його рани, хоч би коли і ким вони йому були заподіяні. Для іншого суб’єкта, навпаки, все може видаватися суцільним благом. Проте наш історичний досвід яскраво засвідчує, що будь-який загарбник, який приходить ощасливити сусідній чи віддалений народ, досягає зворотного результату. Виходячи з цього досвіду, можна переконатися в тому, що національний добробут для себе у своїй хаті може забезпечити тільки її власний господар, а чужий і сильніший, хто захопив хату, лишає його цього права, він сам стає господарем. І живемо ми тоді на своїй, але не нашій землі. Тому найвище благо для будь-якого народу – бути справжнім господарем своєї долі у своєму домі, бо він сам себе не скривдить.

Слобожанщині випала особливо складна доля, що пов’язана із сподіваннями на краще життя під час освоєння українцями із заходу і півночі наших земель. Під загрозою постійних нападів татар та утисків московських воєвод вони будували свою козацьку владу і, навіть, коли її знищив російський царат, козацький дух зберігся та залишився незнищенним і донині. Наше українське відродження неможливе без осмислення історичного минулого – інколи радісного, а часто трагічного у боротьбі за виживання. У цій розвідці, зверненій до широкого загалу, а найперше до нашої української молоді, автору довелось самому тішитись рідкісними радісними подіями і звитягою українського буття та пережити найтрагічніші часи в історії нашого народу. Допитливим читачам випаде нагода систематизувати історію України і Слобожанщини, що пролягає Муравським шляхом через с. Лиман. Наші рідні читачі чи прибульці, що живуть серед нас, можуть мати різні погляди на історію етнічного народу, серед якого вони живуть, бути в згоді або в протиріччі із викладеним. Все залежить від світогляду і світосприйняття людини. Але в цій книзі, шановні читачі, Ви знайдете правду і тільки правду, хоч би якою вона була, бо не вистачить ніякої фантазії, яка перевершила б дійсність. Колись слушно зауважив один із очільників Центральної Ради УНР Володимир Винниченко – історію України не можна читати без брому. І в цьому теж велика правда.

Методологічний підхід автора до роботи над книгою проліг через копіткі пошуки зерна Істини в історичній, археологічній і спеціальній літературі, періодичній пресі, електронних засобах ЗМІ, осмислення статистичних і довідкових даних, вивчення легенд рідного краю, відвідування краєзнавчих та історичних музеїв, проведення власних експедицій з візуальним обстеженням знакових місць шляхом фотографування, опитування і бесід з людьми, що вивчали або на собі відчули дихання історії.